Вчені з Вермонта спростували 70-річну модель емоцій у мові

Кінець епохи VAD: де помилялися дослідники минулого століття

Як повідомляє НВ — Техно: Дослідження математиків та лінгвістів з Університету Вермонта, опубліковане в журналі Science Advances, спростовує тривимірну емоційну модель VAD (валентність, збудження, домінування), яку використовували з 1950-х років. Вчені проаналізували мільярди слів у різноманітних текстах, зокрема англійський переклад роману "Знедолені" Віктора Гюго. Результати дослідження призвели до розробки нової моделі "узіометрії", яка має три координати: Сила, Небезпека, Структура. Нова модель пояснює понад 90% мовних варіацій, тоді як стара модель VAD могла пояснити лише до 72%.

Команда з Вермонта перевірила модель VAD на масиві з понад 20 000 слів. Керівник дослідження, Пітер Доддс, зазначив:

“Цей оптимістичний зсув - насправді лише одновимірна проєкція фундаментального прагнення безпеки.”

Дослідження фінансувалося Національним науковим фондом США і Google.

Ефект Полліанни, відомий у мовознавстві як тяжіння до позитивних слів, також отримав нову інтерпретацію в рамках цієї роботи. Виявляється, що цей ефект може бути лише ширмою для безпеки. Міжнародна група з 10 вчених також створила цифровий інструмент "узіометр", який, ймовірно, стане корисним для подальших досліджень у цій галузі.

Основні координати нової моделі "узіометрії"

У новій моделі "узіометрії" три основні координати мають наступний зміст:

• Сила - відображає протиставлення слабкого до могутнього;
• Небезпека - показує спектр від безпечного до загрозливого;
• Структура - охоплює упорядковане та хаотичне.

Ця модель відкриває нові горизонти для розуміння емоцій у мовленні, пропонуючи більш точний інструмент для аналізу текстів і емоційних варіацій, що, безсумнівно, вплине на подальші дослідження в лінгвістиці та психології.

Розробка нової моделі "узіометрії" може суттєво змінити підходи до аналізу емоцій у текстах, адже вона пропонує більш комплексне розуміння емоційних відтінків. Це дослідження підкреслює важливість постійного переосмислення старих теорій у світлі нових даних і технологій. Впровадження нового цифрового інструмента "узіометр" також свідчить про прагнення наукової спільноти до більш точного та ефективного аналізу мовних явищ, що відкриває можливості для багатьох практичних застосувань у психології, соціології та інших науках.