«Вірила у майбутнє, яке виборювала для себе та сина». Згадаймо Наталію Бойко

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Наталію Бойко.

У вівторок, 22 жовтня, Львів попрощався з військовослужбовицею Наталією Бойко, яка, не маючи бойового досвіду, стала на захист держави від російських загарбників. Життя захисниці обірвалося 17 жовтня 2024 року. Про це повідомила Львівська міська рада.

Наталія Бойко народилася 23 серпня 1989 року у Львові. Навчалась у школі №22 імені Василя Стефаника. Згодом здобула дві вищі освіти: у Львівському торгівельно-економічному університеті та у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Зеноновича Ґжицького.

Після завершення навчання спершу працювала секретарем-референтом на підприємстві "Політех", а згодом - в індустрії краси. Впродовж останнього періоду Наталія Бойко обіймала посаду вихователя у дитячому садку "Пташеня".

З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації активно займалася волонтерською діяльністю для потреб Сил безпеки та оборони України.

А 28 липня 2023 року, попри відсутність бойового досвіду, стала на захист держави від російських загарбників.

Наталія Бойко боролася з окупантами на східному напрямку у лавах 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка оперативного командування "Південь" Сухопутних військ Збройних Сил України.

За словами сестри Ольги Бойко, Наталія весь час несла службу на Покровському напрямку та вірила у майбутнє, яке так завзято виборювала для себе та сина.

За сумлінну службу була неодноразового відзначена військовим командуванням.

17 жовтня 2024 захисниця України загинула на Павлоградському напрямку. Поховали Наталію Бойко 22 жовтня на Марсовому полі у Львові.

У доброволиці залишилися син, батьки та сестра.

Вшановування загиблих

"Главком" долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.