Врятувати вимираючий вид допоможуть екскременти

Дослідження фекалій потору Гілберта

Як повідомляє НВ — Техно: Дослідження фекалій потору Гілберта (Potorous gilbertii) та інших ссавців дозволило визначити їхній раціон для пошуку нових місць переселення. Цей вид, який є сумчастим ссавцем із Західної Австралії, перебуває під критичною загрозою зникнення, відповідно до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Науковці, очолювані Ребеккою Куа, застосували метод меташтрихкодування екологічної ДНК на зразках, зібраних з 2003 по 2024 рік.

Результати дослідження

У результаті дослідження було ідентифіковано 456 генетичних варіантів грибів, з яких 115 видів визнано цільовим кормом для потору Гілберта. Зразки фекалій потору містили 105 варіантів грибів, зокрема підземні гриби, які складають понад 90% раціону цього ссавця. Науковці також досліджували фекалії квок, кенд та чагарникових щурів, що дозволило отримати більш комплексні дані про взаємозв’язки між цими видами.

«Ми прагнемо відновити вид за допомогою транслокацій - переміщення організмів з одного місця в інше для створення страхової популяції на випадок, якщо щось трапиться з їхніми існуючими популяціями».

Ребекка Куа

Це дослідження також підкреслює важливість неінвазивних методів вивчення дієти: «Це неінвазивний спосіб вивчення дієти. Все, що вам потрібно, - це свіжі екскременти з навколишнього середовища», - зазначила Куа.

Екскременти потору Гілберта можуть відігравати суттєву роль у збереженні популяції цього виду. Раніше ідеальним орієнтиром для пошуку нових територій вважалися квоки, проте тепер вчені пропонують оцінювати присутність одразу трьох видів ссавців як єдиний комплексний індикатор. Потору їдять підземні гриби та розносять їхні спори через екскременти, що підтримує ріст рослин та кругообіг поживних речовин у ґрунті. Це дослідження відкриває нові можливості для охорони потору Гілберта та його природного середовища.

Результати цього дослідження мають важливе значення для збереження біорізноманіття та екосистеми Західної Австралії. Використання неінвазивних методів дослідження дієти, таких як аналіз фекалій, може стати ключовим інструментом у програмах з охорони рідкісних видів. Врахування взаємозв'язків між різними ссавцями також може покращити стратегії збереження, адже здоров'я однієї популяції тісно пов'язане з іншими видами в їхньому середовищі існування.