WSJ: Росія ризикує втратити статус великої держави через війну

Аналіз ризиків для Росії

Як повідомляє ХВИЛЯ: Оглядач The Wall Street Journal Уолтер Рассел Мід аналізує ризик втрати Росією статусу великої держави через невдачі у війні з Україною, втрату впливу на Чорному морі та в пострадянських республіках, а також через енергетичну кризу та демографічні проблеми. Путін наразі стикається з найбільшим політичним викликом з 1999 року, коли Борис Єльцин передав йому ключі від Кремля. Війна в Україні виявила серйозні недоліки російської армії, зокрема у 2022 році вона не змогла захопити стратегічний порт Одеса, а Україна змогла витіснити Чорноморський флот РФ із Севастополя.

Росія традиційно утримувала панування на Чорному морі з часів Катерини II, але зараз її вплив послаблюється, зокрема на Кавказі та в Центральній Азії. США, Китай і Туреччина активно розвивають економічні й військові зв'язки в пострадянських республіках, що ще більше ускладнює ситуацію для Москви. Олександр Лукашенко, президент Білорусі, опирається тиску Путіна використати білоруську територію для війни, що також свідчить про зниження впливу Кремля.

Проблеми всередині країни та їх наслідки

Останні тижні стали для Путіна кошмарними. Далекобійні удари українських дронів углиб території РФ зачепили життя мільйонів росіян. Втрати на фронті виснажують населення, яке вже скорочується. У окупованому Криму блекаути й дефіцит пального паралізують життя місцевих жителів. Найбільш показовим у цьому контексті є провал Росії на Чорному морі, і перспективи повернення позицій на цьому стратегічному напрямку виглядають примарними.

Крім того, криза на Близькому Сході, яка раніше могла б стати рятівним колом для Путіна завдяки стрибку цін на нафту, наразі вщухла. Українські удари по нафтопереробним заводам обмежують експорт нафти, що підриває російську економіку. Якщо Іран і США домовляться, Кремль може зіткнутися з обвалом нафтових доходів. Падіння цін разом зі скороченням видобутку загрожує різким провалом бюджетних надходжень.

У контексті технологічних викликів російські науковці можуть шукати відповіді на переваги України в цій галузі. Путін намагається знайти способи, як ядерний арсенал, кібер- і гібридні можливості можуть здатні хитнути баланс. Проте, як зазначає Мід,

“закони історичної гравітації зрештою дають про себе знати.”

Путін сподівався відродити Росію як наддержаву, але його наступникам, схоже, дедалі частіше доведеться задовольнятися менш амбітними цілями.

Серед законів історичної гравітації можна побачити:

• скорочення населення;
• провал технологічної галузі;
• економічні невдачі після холодної війни;
• посилення Китаю;
• стійкий націоналізм у колишніх радянських республіках.

Світ без здатної загрожувати сусідам Росії означатиме, що імпульс до переозброєння Європи згасне, а Китай міг би спокуситися поверненням втрачених за царів територій. Туреччина ж, у свою чергу, могла б розширити свій вплив на Балканах і Близькому Сході.

Цей аналіз підкреслює критичні виклики, з якими стикається Росія, і може свідчити про зміни на геополітичній карті світу. Втрата впливу на пострадянському просторі та послаблення позицій у Чорному морі можуть мати довгострокові наслідки не лише для Москви, але й для безпеки регіону. Як наслідок, це може призвести до нових стратегічних альянсів та конфліктів, які формуватимуть глобальну політику в найближчі роки.

У зв'язку з цими викликами, Путін опинився у найуразливішому становищі з початку війни, що підкреслює не лише військові невдачі, а й політичні наслідки для Кремля. Зростаючий тиск з боку внутрішніх та зовнішніх факторів ставить під загрозу його владу та контроль над ситуацією в країні.