Заборона на експорт брухту: чому Польща не відчула дефіциту сировини

Заборона на експорт брухту: чому Польща не відчула дефіциту сировини

Як повідомляє Главком: Кабінет Міністрів України наприкінці 2025 року запровадив нульову квоту на експорт брухту на 2026 рік. Проте, як показує аналіз GMK Center, це рішення не призвело до дефіциту сировини для польської металургії. Основними причинами цього є надлишок власних ресурсів в Польщі та можливості імпорту з інших країн Європейського Союзу.

Заготівля брухту в Україні в останні роки істотно зменшилася, впавши більш ніж у 2,5 рази до приблизно 2 млн тонн. Однак експорт брухту з України у 2025 році зріс до чотирирічного максимуму. В той же час, у Польщі заготовляли від 6,5 до 6,8 млн тонн брухту в 2024–2025 роках, а внутрішнє споживання сировини становило 4,4–4,5 млн тонн. Частка українського брухту в польському ринку не перевищувала 5%, що свідчить про незначний вплив українських постачань на загальний баланс.

Вплив на польську металургію

Виплавка сталі в Польщі також демонструє тенденцію до зниження, впавши з 10,8 млн тонн у 2018 році до близько 7,2 млн тонн у 2025 році. Польські металурги мають можливість безмитно закуповувати сировину в Німеччині та Чехії, що дозволяє їм компенсувати будь-які втрати від українського експорту.

Більшість українського брухту, який імпортувався до Польщі, реекспортувалася до Туреччини. Цей факт підкреслює, що польські трейдери можуть нарощувати експорт брухту до країн, які не є членами ЄС. При цьому, українське експортне мито на брухт становило 180 євро за тонну, а експортери брухту чорних металів в Україні сплачували в середньому 50 грн податків з тонни.

Сергій Поважнюк, фахівець у даній сфері, зазначає, що експорт брухту приносить Україні у 280 разів менше податків, ніж його переробка.

Металургійні комбінати, що займаються переробкою брухту в Україні, платять понад 7500 грн податків з кожної тонни, а з урахуванням платежів суміжних галузей, податки можуть сягати до 14 тис. грн з тонни.

Таким чином, можна стверджувати, що заборона на експорт українського брухту не викликала дефіциту сировини в Польщі, а факти свідчать про стабільність її ринку. Очевидно, що емоційні звинувачення на адресу офіційного Києва не підтверджуються фактами. Як і в ситуації із забороною Польщею імпорту агропродукції з України, моніторинг не виявив збитків для польських фермерів. Це може свідчити про політичні мотиви заяв, які не мають нічого спільного з ринковою реальністю.

Ця ситуація підкреслює важливість диверсифікації джерел постачання сировини для металургійної промисловості, як в Україні, так і в Польщі. Польща, маючи доступ до різних джерел брухту, зуміла уникнути негативного впливу заборони експорту з України. Загалом, ринок брухту в Європі залишається динамічним, і країни шукають способи адаптації до змін у зовнішній торгівлі, що може позитивно вплинути на їх економічну стабільність.