Загадка «нержавіючої сталі»: як правильно українською?

Упродовж XX століття, коли відбувався науково-технічний прогрес, Україна перебувала під впливом Радянського Союзу. В цей час російська мова була офіційною і використовувалася як мова навчання у багатьох університетах, особливо на технічних спеціальностях. Ця практика тривала навіть після отримання незалежності України і продовжувалася до російсько-української війни. Мовний вчений Ольга Васильєва розповіла про відродження української термінології в сучасних механізмах створення термінів. Цю інформацію можна знайти у рубриці "Мовне питання" на сайті Glav.com.

У радянській епоці, якщо й утворювали українські технічні терміни, то часто вони були запозичені з російської мови. Наприклад, таке словосполучення, як "нержавіюча сталь". Однак варто зазначити, що розвиток українського термінознавства в СРСР був коротким - він відбувався лише з 20-х по 30-ті роки XX століття. Після цього багатьох мовознавців, які займалися українською технічною термінологією, репресували.

Розглянемо питання про те, чи є українській мові достатньо ресурсів для створення власних технічних термінів. Вона має велику кількість таких ресурсів, принаймні настільки велику, що іноді важко вибрати правильний варіант.

У випадку "нержавіючої сталі" філологи пропонують декілька варіантів:

• Сталь "неіржава"
• Сталь "нержава"
• Сталь "нержавка"
• Сталь "нержавійна"

Українські словники вказують, що дієслова "ржавіти" і "іржавіти" є синонімами, тобто рівноправними варіантами. У розмовній мові найпоширенішим є варіант "нержавійка", тому можна сказати, що "нержавійна" є найбільш відповідним прикметником. Однак відомий мовознавець Олександр Пономарів пропонував використовувати саме "нержавна".

Українська мова має багатий словниковий запас і ефективні механізми для творення нових термінів. Наприклад, у сучасній будівельній термінології з'явилося слово "тримкість", яке запропонував професор Віталій Моргунюк ще в 90-х роках. У російській мові відповідного слова немає - там є лише "прочность", а українська має "міцність" і "тримкість", які позначають різні поняття.

Відродження української термінології, яке почалося після початку російсько-української війни, є важливим кроком у культурній та науковій незалежності країни. Мовні вчені повинні продовжувати роботу своїх попередників з періоду українізації, щоб технічні дисципліни розвивалися українською мовою.

Нагадаємо, що слово "кофе" не вважається літературною нормою української мови, про це заявила філологиня Ольга Васильєва у рубриці "Мовне питання". Раніше вона пояснила помилку, яку часто роблять українці, плутаючи слова "отже" і "відтак".

Зазначимо, що Ольга Васильєва проаналізувала текст пісні Олі Полякової і дізналася, чи існує в українській мові слово "свободний". Виявилося, що Оля Полякова переклала свою пісню "Королева ночі" так, що зараз співає "Ти тепер свободний, йди куди завгодно...".