Загинула від влучання дрона росіян у авто «Госпітальєрів». Згадаймо Олександру Мулькевич
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександру Мулькевич.
У селищі Білий Колодязь на Харківщині загинула медикиня Олександра Мулькевич, подруга Майк, внаслідок атаки російського дрона на авто «Госпітальєрів». Про це повідомила засновниця «Госпітальєрів» Яна Зінкевич.
«На Харківщині росіяни скоїли черговий злочин. Було поцілено з fpv-дрона евакуаційну машину медиків-госпітальєрів на Харківщині, яка прямувала на виконання задачі», – йдеться у повідомленні.
Як повідомила Зінкевич, екіпаж з трьох дівчат відпрацьовував крайній день своєї ротації і назавтра вони мали бути вдома зі своїми сім'ями.
«Троє відважних українок, які обрали своєю місією порятунок людських життів, наймирнішу і найнебезпечнішу ідею, були змушені змінити свої мирні професії і долучитись до підтримки українських Сил оборони. На кривавому рахунку росіян іще одна обірвана молода доля відважної українки», – написала Яна Зінкевич.
Олександра Мулькевич народилася 27 березня 1989 року.
У своєму останньому дописі в Instagram медикиня розповіла про особливості військового спорядження й одягу. Натомість у сторіз доброволиця закликала побачити «важливе», опублікувавши світлину Чумацького Шляху.
Мулькевич пояснила «новеньким» та тим, хто бажає долучитися до війська, свій вибір військових обладунків та форми. Для медикині завжди у пріоритеті була «зручність, функціональність і мінімалізм». Втім, вона зауважила, що кожен обирає самостійно, адже, зрештою, у кожного «свої задачі».
Посмотреть эту публикацию в Instagram
У сторіз доброволиця опублікувала фото Чумацького Шляху над Стоунхенджем.
«Зупиніться і подивіться вгору, важливе завжди залишається непоміченим», – підписала світлину Олександра.
Як згадують про Олександру Мулькевич у батальйоні
Пресслужба батальйону опублікувала спогади побратимів Олександри, які згадують її як чудову й сильну людину.
«… я ніколи не зустрічав людину, якій під силу дійсно все! Всі наші спільні знайомі відгукувались про неї як про «універсального бійця» який ніколи не відмовляв у допомозі, міг виконати будь-яку роботу, будь-який проєкт, при цьому завжди створювавши найприємніший «клімат», який тільки доводилось відчувати», – каже один з побратимів.
«З Майк працювали на одному напрямку суміжними екіпажами у червні, і вийшло так, що дуже швидко потоваришували. Кепсько, що так мало часу була честь знати її. Майк була неймовірною людиною, водієм, бойовим медиком, командиром екіпажу і просто свідомою громадянкою нашої країни. Завжди мотивувала, сама теж прагнула навчатись, підвищувати навички, саморозвиватись. Завжди піклувалась про свій екіпаж, і не тільки. Мене, коли я їхала в червні вперше старшою на медевак, та і наш екіпаж увесь підтримувала на всіх етапах – від зборів на базі, підготовки машини до простого «як ви?» та напоїти чаєм на стабі після важкого евака. Не цуралась і неабияк підтримувала новеньких в батальйоні. Була взірцем у роботі та поза її межами. Легка на підйом, ще й усіх теж підіймала», – згадує Олександру інша посестра.
«Під час знайомства з такими сильними і тендітними дівчатами, в голові зникає фраза «Дівчатам не місце на війні».. Герої не вмирають», – додає ще один побратим.
«Майк, нам буде тебе дуже не вистачати. Вже не вистачає. І біль розриває серце на шматки. Чудова, добра, усміхнена, сильна», – додали у батальйоні.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять гром
Читайте також
