Женя Галич зізнався, як у нього розпочалася депресія

Військовий та музикант Женя Галич розповів, що до 36 років навіть не мав поганого настрою, а у 2020 році він переніс ковід і вперше відчув панічну атаку. Про це музикант розповів на YouTube каналі журналістки Раміни Есхакзай «Ramina».

«Мені зараз 40 років, до 36 років я навіть не мав поганого настрою. Я був найжиттєрадіснішою людиною у своєму оточені», – каже Галич.

За словами музиканта, на початку 2020 року він перехворів ковідом, тоді щось змінилося на біохімічному рівні і він вперше відчув панічну атаку. Каже, такого з ним ніколи не було.

«Я не звертав на це уваги, і з часом це зникло. У 2022 році безтурботний хлопчик перетворився на чоловіка за два дні, я взяв на себе відповідальність і вирішив, що мій обов'язок захищати країну», – розповідає музикант.

Далі, за словами Галича, він почав відчувати депресивні синдроми, лишаючись на одинці, запиваючи це все алкоголем. Йому здавалося, коли з'являється тривожність, то треба випити і одразу попустить.

На думку музиканта у побутовому алкоголізмі найстрашніша річ, що ти не запиваєш звичайну горілку солодким напоєм. Побутовий алкоголізм, каже Галич, побудований на тому, що ти отримуєш задоволення, що у тебе гарно вбраний стіл, є що поїсти, що випити, чим зайнятися, але ти сам.

«Це почалося як тільки я почав лишатися під час ротації сам. На сході ми не пили зовсім, це було суворо заборонено. Ти приїжджаєш у порожній будинок, вмикаєш фільм, щоб подивитися його приємно, робиш собі сім порцій джин-тоніка і вирубаєшся», – розповідає музикант.

Галич розповів, що одного разу зустрівся з людиною, з якою раніше робили комерційний проєкт. Вона помітила, що музикант похмурий. Вони пішли у бар, де Женя в обід замовив собі джин тонік, потім ще один. Жені запропонували поговорити про те, що він зловживає алкоголем.

«Я визнав, що мені погано, але був переконаний, що якщо вип'ю, мені буде краще», – згадує музикант.

Жені пояснили, алкоголь не допоможе і йому запропонувала прийти на терапевтичний сеанс.

«Так і сталося. Я прийшов, скептично налаштований, вважав що ця терапія нікому не потрібна, і на першому сенсі я ридав, мені було погано. Мені казали, що це не психотерапія, а психіатрія. Я пройшов медичні тести, знайшов свого лікаря, і вона сказала, що з антидепресантами прогрес настане швидше. Я спочатку відмовився, дуже вірив, що зі всім можу впоратися. Але за місць повернувся і попросив антидепресанти, – зізнається Галич.

За словами музиканта, перші два тижні йому було дуже погано, особливо зранку. Його одужання почалося з того, що він подивився у дзеркало і запитав себе, щоб гарного вдягнути.

«І я був здивований, адже декілька років мені було все одно», – каже він.

Музикант пригадує, що вперше почав відчувати депресію, коли його зрадили у 10 років друзі, це був перший сигнал, що йому погано, що хочеться від всіх закритися.

«З того часу почалася моя прихована депресія, яку я просто блокував. Емоція є, я її блокую, і не відчуваю, а вона накопичується», – пояснює він.

Женя Галич каже, у нього у дитинстві були проблеми з відповідальністю. Він старший брат у родині і йому здавалося, що він має бути відповідальним за молодшого.

«Коли принесли брата з пологового, його поклали у маленьке ліжечко, а я був у великому. У нас був денний сон. Він кричав, і до нього приходила мама, а я просто засинав. Тому я лежав у ліжечку, коли молодший брат засинав, я спеціально стрибав із ліжка, ніби я впав, і щоб мама приходила, і клала мене у ліжко. Вона не приходила, адже розуміла, в чому справа», – згадує Галич. 

Женя пригадує, що його молодший брат, якому тоді було вісім місяців, пнув його ногою в обличчя.

«Мама розсміялася, і я впевнений, що це було кумедно. Але я прив'язав мотузку до турніка і повісився. Батьки мені цієї мотузкою дали по сідницям», – каже музикант.

Галич каже, усі ці травми пропрацьовані, у нього найкращий приклад батьків, які завжди були разом і у них не було розлучень.

Нагадаємо, українці переживають неабиякі випробування через війну. Тож після етапу стресу та мобілізації суспільство потрапило у фазу депресії. Наступним буде етап прийняття нової ситуації, що визначатиме подальший розвиток суспільства. Про те, як психологічно адаптуватися та подолати цей стан розповіла кандидатка психологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології Ірина Губеладзе в інтервʼю «Главкому».

До слова, захисниця Маріуполя Пташка розповіла, що її утримує від поганих думок антидепресанти, психолог та розуміння того, що вона потрібна Україні.