Звільнений з полону боєць про реабілітацію: «Сім’я допомогла більше, ніж десятки психологів»

Враження Євгена Мука про реабілітацію після полону

Як повідомляє Главком: Звільнений з російського полону український військовий Євген Мук поділився своїми враженнями про процес реабілітації після повернення додому. Він провів у полоні понад два роки, пройшовши через фільтраційні табори та російські тюрми. Після звільнення з ним намагалися працювати десятки психологів, проте, за словами Мука, на початковому етапі реабілітації більше допомогло спілкування з родиною.

Євген Мук зазначив, що під час зустрічей з психологами відчував певну надмірність їхньої уваги.

“Психологів зараз дуже багато, і всі, як їм здається, хочуть допомогти. І в якийсь момент ти думаєш: Блін, ну може хватить? Може, не треба?”

– коментує він. Боєць вважає, що йому, напевно, потрібен був психолог одразу, але в неформальній атмосфері, де можна було б просто поспілкуватися за чашкою кави, а не в офіційному форматі.

За словами Мука, спілкування з сім'єю й дітьми дало йому набагато більше, ніж деякі психологи. Він підкреслює, що не заперечує важливість психологічної допомоги, але вважає, що її надмірність може бути нав'язливою.

“Мені спілкування з сім'єю й дітьми набагато більше допомогло, ніж деякі психологи. Я не кажу, що вони безкорисні – ні. Але їх дуже багато і вони дуже нав'язливі,”

– наголошує він.

Переоцінка життєвих цінностей після полону

Повернення з полону також стало для Мука періодом переоцінки життєвих цінностей. Він почав більше цінувати час, проведений із сім'єю.

“Я зрозумів одну річ: якщо хочеш щось купити і маєш можливість – треба робити це зараз. Бо в один момент усе може зникнути,”

– зазначив він, підкреслюючи важливість актуальності моменту в житті.

Також він згадує про свій досвід другого полону, де зустрів іншого українського військового, Євгена Чуднецова з позивним Чудік, який розповів про різницю між російськими військовими та бойовиками так званих ДНР. Цей досвід підкреслює складність та багатогранність ситуації, в якій опинилися українські військові.

Досвід Євгена Мука ілюструє не лише індивідуальні виклики, з якими стикаються українські військові після повернення з полону, але й загальні проблеми реабілітації учасників бойових дій. Його коментарі про важливість сімейного спілкування можуть слугувати підказкою для фахівців у сфері психологічної допомоги, що наголошує на необхідності більш індивідуалізованого підходу. Також, цей випадок підкреслює актуальність обговорення теми реабілітації та соціальної адаптації військових, які проходять через такі складні досвіди, як полон.