UA RU EN

Архітекторка Бондар розповіла про знищення історичного Києва

Бондар поділилася думками щодо втрати культурної спадщини столиці України. Фото: Главком

Важливість збереження історичної забудови Києва

У рамках інтерв'ю з народною депутаткою та архітекторкою Ганною Бондар обговорено важливість збереження історичної забудови Києва, проблеми містобудівної документації, корупційні ризики під час відбудови, а також необхідність прийняття Містобудівного кодексу. Київ, столиця України, пережила російську атаку за тиждень до Дня міста, внаслідок чого було пошкоджено ряд важливих культурних об'єктів, зокрема Київську оперу, Національний художній музей та музей Чорнобиля, у якому проходила виставка до 40 роковин Чорнобильської катастрофи. Знищено також Лук'янівський ринок.

У Верховній Раді триває активна робота над Містобудівним кодексом, однак згадка про цей кодекс зникла з проєкту Антикорупційної стратегії, який НАЗК передало на розгляд уряду. Ганна Бондар, яка виконувала обов'язки головного архітектора столиці, наголосила на тому, що чинний генплан Києва є "сильно розбалансованим" і що починаючи з 2006 року, було видано кілька тисяч земельних ділянок під забудову всупереч чинному генплану. Київ має проєкт зонінгу центру міста, однак цей документ досі не прийнятий.

Проблеми містобудування та регулювання забудови

Дніпро може слугувати прикладом для Києва, оскільки там розроблено майже всю необхідну містобудівну документацію. Водночас у буферній зоні об'єкта ЮНЕСКО Софії Київській постійно виникають конфлікти із забудовниками. У Києві, зокрема, знесли історичну будівлю — садибу Зеленських. Для регулювання цінної історичної забудови підготовлено законопроєкт 11481, на який надійшло близько тисячі правок. Важливо відзначити, що з 2020 року блок цінної історичної забудови стало неможливо захищати, адже під охороною залишилися лише пам'ятки.

"Будь-яка документація – це не творча розмальовка: що хочу те й малюю. Це – розрахунковий документ." Ганна Бондар

Вона підкреслила, що цінна історична забудова є "історичним тлом", на якому розкривається будь-яка пам'ятка. Архітектура, за її словами, є вільною професією, як і письменники, композитори, лікарі, адвокати. Вона також заявила, що "якщо власник погано відноситься до пам'ятки, то держава має переважне право на викуп цієї будівлі".

Запит на справедливість зріс, і Бондар вважає, що "частина воїнів вже повернулася з фронту – це ветерани". Вона наголосила на важливості обговорення містобудівних питань із громадою ще на ранніх стадіях, підкресливши, що "обговорення з громадою мають починатися не тоді, коли з'являється зелений паркан". "Моя задача, як законотворця, дати рамку, яка спонукає залучати людей на дуже ранній стадії до обговорення", — додала вона.

У контексті містобудівної реформи, проєкт 5655 передбачав відмову автора від майнових авторських прав на користь замовника, проте цей проєкт не був підписаний президентом. З 2021 року Гостиний двір передано на баланс Національного заповіднику Софія Київська. Також у 2018 році Верховна Рада прийняла Постанову про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі, яка передбачає створення Національного музею Центр Середньовічного Міста на Поштовій площі. Важливо зазначити, що під час війни не можна утворювати нові державні установи.

Обговорення питань містобудування в Україні, зокрема в Києві, стає дедалі актуальнішим на фоні знищення культурної спадщини та потреби в її відновленні. Підтримка законодавчих ініціатив, таких як Містобудівний кодекс та законопроєкт 11481, може стати важливим кроком у захисті історичних пам'яток і запобіганні корупційним ризикам у процесах відбудови. Залучення громади до обговорення містобудівельних рішень є важливим для забезпечення прозорості та підзвітності в цій сфері, а також для збереження культурної ідентичності столиці. Врахування досвіду інших міст, таких як Дніпро, може допомогти в створенні ефективних механізмів регулювання забудови в Києві.

В умовах зростаючих ризиків для історичної забудови Києва, важливо звернути увагу на рішення Київради щодо земельних ділянок та житлових об'єктів, які можуть суттєво вплинути на відновлення столиці. Детальніше про плани Київради щодо відновлення міста та їх значення для збереження культурної спадщини читайте у нашій новині.