Аналіз сучасної війни: Україна та Іран
Військовий експерт Карло Масала в статті для видання Tagesspiegel аналізує сучасну війну на прикладі України та Ірану. Він описує, як оборонюючася сторона може зупинити агресора з перевагою через стратегію виснаження на трьох осях: військовій, політичній та економічній. Масала підкреслює, що обидві країни демонструють, як можна стратегічно витримувати тиск агресора, затягуючи досягнення його цілей і підвищуючи їхню ціну.
Згідно з даними статті, Росія зазнає значних втрат в Україні, втрачаючи понад 3000 танків і близько 25000-30000 убитих або поранених солдатів щомісяця. Ці втрати стали причиною того, що Росія була змушена відмовитися від своєї початкової стратегічної цілі - захоплення Києва. У військовому відношенні, за словами Масали, Україна завдає російським збройним силам величезних втрат у людях і техніці, що свідчить про те, що "війна ведеться не лише на полі бою, але й у політичному та економічному вимірах".
Ключові аспекти успіху у війні
Масала зазначає, що здатність оборонятися та зберігати політичну легітимність є критично важливими для досягнення успіху у війні.
“Обидві війни тим самим показують: сторона, що обороняється, повинна вижити у військовому відношенні та зберегти політичну дієздатність - тільки тоді вона може вважатися переможцем у довгостроковій перспективі.”Він також акцентує увагу на необхідності відновлення ресурсів та збереження політичної згуртованості, що замінює класичні уявлення про військові битви, які вирішують результат війни.
Масала підкреслює, що енергетика може використовуватися як інструмент тиску, і в цьому контексті Україна завдає ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі. Іран, у свою чергу, атакує ключові бази США в Перській затоці та нафтогазову інфраструктуру сусідніх країн, роблячи Ормузьку протоку небезпечною для судноплавства.
“Здатність довше триматися, відновлювати ресурси та зберігати політичну згуртованість замінює класичні уявлення про військові битви, що вирішують результат війни. Той, хто максимально піднімає для противника ціну війни і в кінцевому підсумку виживає, - перемагає.”
Отже, сучасна війна в Україні та Ірані ілюструє важливість стратегічної витримки, політичної легітимності та економічного тиску у боротьбі з агресором, що може стати вирішальним фактором у досягненні перемоги в довгостроковій перспективі. Ці аспекти не лише формують хід військових дій, але й визначають політичну стабільність та економічний розвиток країн, залучених у конфлікт. В умовах високих втрат і зростаючого тиску, країни, які зуміють адаптувати свої стратегії, матимуть більше шансів на успіх у майбутньому.
Досліджуючи стратегії, які використовують Україна та Іран для протистояння агресії, важливо зазначити, що Росія не змогла досягти жодної стратегічної мети в Україні, що підкреслює ефективність тактики оборони. Ці два приклади ілюструють, як затягування конфлікту та збереження ресурсів можуть призвести до значних втрат для агресора, що, в свою чергу, впливає на довгострокові перспективи війни.