Небезпека для гіпокампа. Фрідайвінг може перебудовувати зв’язки в мозку
Дослідження 17 досвідчених фрідайверів протягом семи місяців тренувань із затримкою дихання показало зміни функціональних зв’язків у мозку, зокрема в гіпокампі, який відповідає за пам’ять. Попередні дослідження не виявили погіршення когнітивних функцій у фрідайверів. Виявлені зміни можуть свідчити про адаптивну нейропластичність мозку у відповідь на повторювану гіпоксію.
Дослідження проводилося на 17 фрідайверах-чоловіках віком від 27 до 55 років. Тривалість тренувань становила сім місяців. Для порівняння, контрольна група складалася з 20 чоловіків подібного віку, які не займалися фрідайвінгом, але тренувалися приблизно п'ять годин аеробних навантажень на тиждень. Функціональна магнітно-резонансна томографія (МРТ) проводилася до та після семимісячного періоду тренувань.
Під час обстежень учасники чотири рази затримували дихання максимум на дві хвилини з наступним 90-секундним нормальним диханням. Результати показали, що після тренувань у фрідайверів посилилася взаємодія між лобово-тім'яними, сенсомоторними, зоровими мережами та системою значущості. Крім того, функціональний зв’язок обох половин гіпокампа з мозочком посилився після тренувань. Водночас зв’язок гіпокампа із сенсомоторними ділянками послабшав, особливо під час нормального дихання.
Адаптивна нейропластичність мозку
Цікаво, що фрідайвери з сильнішою взаємодією між лівим гіпокампом і мозочком краще розрізняли схожі спогади та нову інформацію. Слабший зв’язок між правим гіпокампом і сенсомоторними ділянками був пов’язаний із кращим розпізнаванням вже знайомих комбінацій. Гіпоксія, яка є станом, при якому тканини отримують недостатньо кисню, є особливо небезпечною для гіпокампа.
Варто зазначити, що попередні дослідження 2025 року не виявили порушень структури гіпокампа та епізодичної пам’яті у фрідайверів. Дослідження виконувала команда нейронауковиці Жюлі Міко з Університету Париж-Сакле. Контрольна група обстежувалась лише один раз, що може вплинути на результати.
Автори дослідження припускають, що виявлені зміни можуть свідчити про адаптивну нейропластичність мозку.
Подальші дослідження мають встановити механізми адаптації та можливість використання контрольованої гіпоксії для лікування захворювань, пов’язаних із вразливістю гіпокампа.
Дослідження підкреслює важливість вивчення впливу фізичних навантажень, таких як фрідайвінг, на мозок та його функції. Змінені зв’язки в гіпокампі можуть свідчити про здатність мозку адаптуватися до екстремальних умов, таких як нестача кисню, що відкриває нові перспективи для подальших досліджень у галузі нейробіології та потенційних методах лікування. Розуміння цих процесів може допомогти в розробці нових терапій для пацієнтів із розладами пам'яті та когнітивними порушеннями.
Вивчені зміни в мозку фрідайверів викликають інтерес до дослідження інших факторів, які можуть впливати на нейропластичність. Наприклад, нещодавнє дослідження показало зниження дофамінових нейронів у людей із long COVID, що може вказувати на нові аспекти впливу тривалих станів на когнітивні функції.