Дисциплінарна відповідальність судді Тетяни Ільєвої
Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягнула суддю Печерського районного суду Києва Тетяну Ільєву до відповідальності за скаргою Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та видала їй попередження. Суддю звинувачують у незаконному знятті арештів з коштів на великі суми, які потім отримували сторонні особи.
За версією антикорупційного органу, Тетяна Ільєва ухвалювала рішення про зняття арештів із коштів, після чого гроші отримували сторонні особи. В одному випадку йшлося про понад 4 млн грн, в іншому – понад 15 млн грн. Зокрема, Ільєва зняла арешт зі 100 тис. доларів США з рахунків колишнього віцепрезидента компанії "Хліб України" Андрія Миханіва, якого обвинувачують у легалізації коштів Павла Лазаренка. При цьому Ільєва не мала повноважень розглядати це питання, оскільки справа вже перебувала на розгляді в іншому суді.
Розгляд справи та її наслідки
Дисциплінарний інспектор пропонував застосувати до судді догану з позбавленням доплат на місяць, однак один із членів Вищої ради правосуддя виступав за закриття справи. Врешті-решт було ухвалено рішення про попередження, яке не було одностайним. Розгляд справи супроводжувався затримками: засідання неодноразово переносили, зокрема через хворобу судді. Окрема скарга на Ільєву, подана ще у грудні 2023 року, досі не розглянута.
За даними розслідувачів BIHUS.Info, у родини судді фіксували будівництво під Києвом, дорогі автомобілі та значні подарунки від матері, чиї офіційні доходи пов'язані з дрібним бізнесом. Раніше Ільєва також ухвалювала рішення, які згодом скасовував Верховний Суд, зокрема у справах, пов'язаних із колишніми високопосадовцями.
16 січня директор НАБУ звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо судді Печерського районного суду Києва. У НАБУ заявили, що під час розслідування можливих зловживань встановили: наприкінці 2023 року суддя ухвалила низку рішень, щодо яких є об'єктивні сумніви у їх відповідності нормам закону. Йдеться про рішення у справах щодо повернення коштів, вилучених під час обшуків, де у двох випадках суми становили понад 4,1 млн грн і понад 15 млн грн, і їх отримали сторонні особи, які не мали права на ці гроші.
Подібні рішення вже ставали предметом попередніх скарг до Вищої ради правосуддя. У 2021 році ця ж суддя ухвалила рішення про арешт майнових прав інтелектуальної власності низки українських медіа, що передбачало блокування їхньої роботи інтернет-провайдерами та мобільними операторами. Пізніше їй повідомили про підозру у справі, пов'язаній зі зняттям арешту з коштів колишнього віцепрезидента держкомпанії "Хліб України", після чого з рахунків було знято значні суми у валюті.
Ця ситуація підкреслює проблеми з корупцією в українській судовій системі, де судді можуть ухвалювати рішення, які суперечать законам і етичним нормам.
Продовження розслідувань у цій справі може вплинути на довіру суспільства до судової влади та спонукати до змін у регулюванні роботи суддів. Важливим є також те, що подібні випадки можуть призвести до посилення контролю за діяльністю суддівських органів і забезпечення більшої прозорості в їхніх рішеннях.
Ситуація з дисциплінарною відповідальністю суддів в Україні викликає чималий суспільний резонанс, особливо на фоні інших гучних справ. Наприклад, колишню керівницю медико-соціальної експертизи звинувачують у збагаченні на 160 млн грн, що ще раз підкреслює проблеми з корупцією у судовій системі. Подібні випадки свідчать про необхідність серйозних реформ у цій сфері, щоб забезпечити справедливість та довіру до судової влади.