Дослідження Університету Глазго
8 вересня було опубліковане дослідження вчених з Університету Глазго, яке виявило значний зв'язок між тривалим безперервним сидінням і підвищеним ризиком розвитку раку, а також смертності від онкологічних захворювань. Дослідження, що стало частиною проєкту UK Biobank, включало дані понад 91 тисячі учасників, які на початку спостереження не мали онкологічних захворювань. Середній вік учасників становив 56 років, а тривалість спостереження за їхнім станом здоров'я сягала приблизно 12 років.
Моніторинг рухової активності учасників здійснювався за допомогою акселерометра на зап’ясті. У дослідженні було визначено два типи малорухливості: тривале сидіння (30 хвилин і більше без руху 90% часу) та переривчасте сидіння. Результати показали, що:
- Кожна додаткова година безперервного сидіння підвищує ризик смерті від раку на 9%.
- Загальний рівень захворюваності на рак зростає на 3% за кожну годину безперервного сидіння.
- Ризик розвитку онкологічних захворювань, пов’язаних з ожирінням і діабетом 2-го типу, зростає на 5% за кожну годину безперервного сидіння.
Значення перерв у сидінні
Дослідження також виявило, що сидіння з регулярними перервами має захисний ефект. Так, перерви під час сидіння знижують ризик смерті від онкологічних захворювань на 18% і загальну захворюваність на рак на 6%. Заміна однієї години безперервного сидіння на легку фізичну активність може знизити ризик смерті від раку на 12%.
“Кожна додаткова година безперервного сидіння суттєво підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань і смертності від них”, - зазначив Фредерік Хо, один із авторів дослідження.
Ці результати підкреслюють важливість регулярних перерв у сидінні та активності для зменшення ризиків, пов'язаних із тривалою малорухомістю. Вони можуть мати значний вплив на здоров'я населення, зокрема у контексті профілактики онкологічних захворювань. Оскільки сучасний спосіб життя часто передбачає тривале сидіння, особливо в офісах, важливо звернути увагу на ці рекомендації для поліпшення загального стану здоров'я і зменшення ризику розвитку серйозних захворювань.
З огляду на результати дослідження, важливо також звернути увагу на те, як регулярний розклад дня може впливати на загальний стан здоров'я. Вчені стверджують, що організація щоденних рутин не лише покращує психоемоційний стан, а й зменшує відчуття болю та депресії. Це підкреслює необхідність комплексного підходу до підтримки фізичного та психологічного благополуччя.