Зміни в житловій політиці України
Міністерство розвитку громад і територій України готує зміни в житловій політиці, що можуть суттєво вплинути на мешканців багатоквартирних будинків. Нова ініціатива передбачає примусове призначення управителів у тих будинках, які не мають об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Проєкт був презентований заступником міністра Наталією Козовською.
Можливі наслідки нововведень
Експерт у сфері житлово-комунального господарства Олег Попенко висловив свою позицію щодо можливих наслідків цих змін в ефірі на YouTube-каналі Юрія Романенка. Він зауважив, що під час призначення управителів можуть виникнути серйозні проблеми.
"Призначатимуть невідомо яких людей, створюватимуть юридичну особу, і ця людина матиме повні повноваження підписувати договори з усіма монополістами і відповідати перед ними від імені людей будинку." – Олег Попенко
Експерт також підкреслив, що у разі реалізації нової політики, ситуація може призвести до серйозних фінансових труднощів для мешканців. Він зазначив:
"Була у тебе квартира, ми піднімемо тарифи – і немає у тебе квартири. А там, може бути, я тобі побудую соціальне житло, а може, і нічого будувати не буду – шукай сам, де тобі треба жити." – Олег Попенко
Попенко застеріг, що через 3-5 років внаслідок таких дій до 60-70% людей можуть втратити своє житло, а багатоповерхівки за такого підходу можуть прийти у повний занепад вже через два-три роки.
Законопроєкт, що стосується цих змін, має номер 4751-20. Ситуація викликає занепокоєння серед експертів, оскільки нововведення можуть істотно вплинути на стабільність житлової політики в Україні та добробут громадян.
Ці зміни в житловій політиці можуть стати поворотним моментом для управління багатоквартирними будинками в Україні. Призначення управителів у будинках без ОСББ може не лише змінити управлінські практики, але й призвести до збільшення фінансового навантаження на мешканців. В умовах невизначеності щодо кваліфікації призначених управителів та їхніх повноважень, багато людей можуть залишитися без захисту своїх прав. Це питання потребує пильної уваги з боку як державних органів, так і суспільства, адже наслідки можуть бути відчутними не лише в короткостроковій, але й у довгостроковій перспективі.