Безкоштовний онлайн-словник Soloviy.app: понад 17 тисяч слів і карта говірок України

Проєкт Soloviy.app

Як повідомляє Рубрика — Суспільство: Гера Алієва з Кривого Рогу створила безкоштовний онлайн-словник Soloviy.app, який має на меті збереження мовного розмаїття України. Цей словник налічує понад 17 тисяч слів і охоплює 27 регіонів країни. Проєкт активно наповнюється носіями мови, а команда перевіряє записи, що складається з трьох осіб. У жовтні 2026 року Soloviy.app був включений до переліку онлайн-ресурсів для вивчення української мови Уповноваженої із захисту державної мови.

Особливості словника

На сьогоднішній день на мапі говірок словника представлено понад 28 тисяч позначок, з яких понад 16 тисяч були взяті з наукових словників говірок, а 10,5 тисячі позначок надіслали користувачі. Загальна кількість встановлень застосунку для iOS і Android перевищила 41 тисячу, а його оцінка в Google Play становить 4,5.

Кожна пропозиція слова, надіслана користувачами, проходить перевірку на:

• зрозумілість значення
• наявність прикладу
• унікальність слова
• відповідність правилам

Частину слів і місць звіряють із науковими словниками і діалектологічними працями, а біля кожного місця на мапі вказано джерело. Помилки виправляються на основі підказок читачів. Важливо зазначити, що запис користувача є лише одним свідченням, а не польовим записом діалектолога.

Гера Алієва зазначає: "Ми хочемо, щоб кожен міг знайти слово, яке чув удома, і побачити, що воно є частиною української мови".

У рамках подальшого розвитку проєкту команда планує звірити з науковими джерелами більше записів користувачів і підготувати більше матеріалів для уроків. Користувачі можуть знайти слова свого краю на мапі, надіслати слово з рідного регіону, а також використовувати відкриті дані з безкоштовним API для досліджень.

Проєкт Soloviy.app має велике значення для збереження та популяризації української мови, адже він надає можливість кожному українцю стати частиною мовного процесу. Залучення користувачів до наповнення словника підкреслює важливість колективної пам'яті і культурної спадщини, а також сприяє розвитку мовної інклюзії. Це може стати важливим ресурсом для освітніх установ та дослідників, які прагнуть вивчати регіональні особливості української мови.