Блокування Ормузької протоки: як дефіцит добрив загрожує світовому продовольству

Вплив блокування Ормузької протоки на ринок добрив

Як повідомляє ХВИЛЯ: Блокування Ормузької протоки в березні спричинило серйозні наслідки для світового ринку добрив та газу, що призвело до різкого зростання цін. Найбільше постраждали країни, які залежать від імпорту з цього регіону, зокрема Бразилія, Індія та низка країн Африки. Хоча Україна не залежить від постачань з Перської затоки, вона також відчуває ціновий тиск через глобальний дефіцит. Росія, як великий експортер добрив, може зміцнити свої позиції на ринку в умовах кризи.

Перська затока є важливим транспортним маршрутом, через який проходить третина світового імпорту добрив, переважно карбаміду та фосфатних сполук. Однак на початку березня трафік через Ормузьку протоку фактично зупинився. У лютому щодня протоку перетинало близько 130 суден, тоді як в окремі дні першого тижня березня – лише чотири. За два тижні було зафіксовано не менше 22 атак на цивільні судна, що намагалися прорвати блокаду.

Ціни на добрива відреагували миттєво. Аміак подорожчав до 750 доларів за тонну, а карбамід – до 683 доларів, що означає зростання майже на третину за кілька тижнів. Вартість карбаміду в США та Канаді за час блокади зросла більш ніж на 35%. З кінця лютого по середину березня ціна газу зросла більш ніж удвічі – на 103%. Країни Перської затоки забезпечують майже половину світового експорту карбаміду та сірки, а також близько 30% торгівлі аміаком.

Наслідки для країн-імпортерів

Китай почав випускати добрива з державних резервів на 15 днів раніше звичайного. Бразилія у 2025 році імпортувала 100% споживаного карбаміду, і майже половина з нього йшла саме через Ормуз. Індія витрачала на імпорт добрив 18 мільярдів доларів на рік, причому Близький Схід покривав понад 40% потреб країни в карбаміді та фосфатних добривах. У Бангладеш через брак газу зупинилися чотири з п'яти заводів із виробництва добрив, що викликало тривогу в країні з населенням майже 170 мільйонів осіб.

Судан отримував із регіону Перської затоки понад половину імпортованих добрив, тоді як Танзанія, Кенія, Сомалі та Мозамбік залежали від імпорту добрив на рівні від чверті до третини. Через зростання цін на продовольство та паливо близько 45 мільйонів осіб, переважно в Африці та Азії, можуть зіткнутися з гострим голодом.

В Україні у 2025 році працювали лише два з шести великих аміачних заводів, а частка імпорту в споживанні азотних добрив перевищила 60%. За оцінками Національного банку України, через близькосхідний конфлікт українські імпортери можуть переплатити за добрива у 2026 році близько 140 мільйонів доларів. Галузеві аналітики прогнозують, що собівартість вирощування пшениці та кукурудзи зросте на 7%, а соняшнику – на 5%. Добрива формують до 30% собівартості зерна.

Росія, як найбільший світовий експортер добрив, може скористатися ситуацією для підвищення своїх ринкових позицій. Індія вже веде переговори про збільшення закупівель добрив у Росії, Білорусі та Марокко. Країни, що критично залежать від близькосхідних постачань, включають:

• Бразилію
• Індію
• Бангладеш
• Судан
• Танзанію
• Кенію
• Сомалі
• Мозамбік

Основними постачальниками добрив для України є Азербайджан та Туркменістан для карбаміду, а Польща та Болгарія – для аміачної селітри.

Ситуація в Ормузькій протоці демонструє важливість безпеки морських шляхів для глобального ринку добрив, що має критичні наслідки для продовольчої безпеки країн, які залежать від імпорту.

В умовах блокування Ормузької протоки, яке вже призвело до значних коливань цін на добрива, важливо також звернути увагу на вплив зупинки постачання нафти, яка становить близько 20% світового обсягу. Це питання набуває особливої ваги, адже енергетична криза може ще більше загострити продовольчу ситуацію у багатьох країнах. Детальніше про те, як ця блокада впливає на глобальну економіку, читайте у нашій статті про зупинку 20% нафти.