Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт про удосконалення розгляду справ Вищим антикорупційним судом

Зміни до Цивільного процесуального кодексу України

Як повідомляє НАЗК — Новини: Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону, що стосується внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України. Цей законопроєкт, розроблений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), має на меті вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом (ВАКС). Зміни передбачають одноособовий розгляд цивільних справ про конфіскацію та адміністративних справ про застосування санкцій, що, за оцінками фахівців, покращить динаміку розгляду справ та забезпечить раціональне використання суддівського ресурсу ВАКС.

Юрисдикція ВАКС

Згідно з новими нормами, до юрисдикції ВАКС належать:

• цивільні справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (цивільна конфіскація);
• адміністративні справи про застосування санкцій відповідно до законодавства.

На даний момент розгляд таких справ у першій інстанції здійснюється колегією у складі трьох суддів ВАКС. Однак, відповідно до запропонованих змін, цивільні справи про конфіскацію розглядатимуться суддею ВАКС одноособово за загальним правилом, з можливістю колегіального розгляду у визначених випадках.

Зміни також виключають вимогу обов’язкового колегіального розгляду адміністративних санкційних справ із Кодексу адміністративного судочинства України. Це, за оцінками НАЗК, має сприяти підвищенню ефективності антикорупційної системи та механізмів конфіскації. Згідно з даними, за перше півріччя 2026 року, середня тривалість розгляду справ про застосування санкції становила 49 днів, а справ про визнання необґрунтованими активів – 118 днів.

Проєкт закону пройшов публічне громадське обговорення за участі представників Всеукраїнського об’єднання "Автомайдан", Transparency International Ukraine та Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків. НАЗК отримало три пропозиції за результатами консультацій і опрацювало позиції Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Офісу Генерального прокурора. Законопроєкт також відповідає міжнародним зобов’язанням України та рекомендаціям Європейської Комісії щодо членства України в ЄС.

Віктор Павлущик, представник НАЗК, зазначив: "Ефективність антикорупційної системи вимірюється не лише кількістю виявлених правопорушень чи розпочатих проваджень. Важливо, щоб кожна справа проходила всі необхідні етапи без процесуальних затримок."

Подальше ухвалення законопроєкту Верховною Радою України має на меті підвищення ефективності антикорупційної інфраструктури та механізмів конфіскації, а також сприятиме ухваленню Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, що є необхідним для виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Ukraine Facility та Дорожньої карти з питань верховенства права.

Прийняття цього законопроєкту може суттєво вплинути на швидкість і ефективність розгляду антикорупційних справ в Україні, що є важливим кроком у боротьбі з корупцією. Спрощення процесу розгляду справ може зменшити затримки та покращити загальний стан антикорупційної системи, що відповідає міжнародним стандартам. Це також відображає зобов'язання України перед міжнародними партнерами щодо покращення правосуддя та боротьби з корупцією.

Варто зазначити, що ефективність антикорупційних механізмів в Україні також залежить від прозорості процесу перевірки декларацій. Це питання буде обговорено на публічному заході, що відбудеться 2 вересня, де НАЗК представить нові пропозиції щодо удосконалення перевірки декларацій. Результати цього обговорення можуть суттєво вплинути на подальші зміни в антикорупційній політиці держави.