Колишній керівник театру Лесі Українки закликав дочекатися кінця війни: інтерв'ю актора

Дерусифікація Національного академічного театру імені Лесі Українки

Як повідомляє Главком: Колишній керівник Національного академічного театру імені Лесі Українки Михайло Резнікович висловив свою позицію щодо дерусифікації закладу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Як зазначив актор театру Павло Текучев в інтерв'ю виданню "Главком", Резнікович закликав колектив дочекатися закінчення війни, проте під тиском акторів було вирішено змінити назву театру та перейти на українську мову.

До 28 лютого 2022 року театр мав у назві приставку "російської драми". Проте, після початку повномасштабного вторгнення, колектив театру почав вимагати викреслити слова "російської драми" з назви та перейти на українську мову. За словами Текучева, у загальнотеатральному чаті члени команди одразу почали обговорювати ці питання. Водночас, Резнікович висловив іншу позицію, вказуючи на необхідність дочекатися завершення "цих подій", не згадуючи про війну.

Позиція Резніковича та зміни в репертуарі

Після початку вторгнення Михайло Резнікович переїхав працювати до Москви, що, за словами Текучева, підтвердило його позицію, яка не була проукраїнською. Він також зазначив, що навчався українською мовою і вся команда театру спілкується українською. Однак, проблемою стало те, що до початку війни весь репертуар театру був написаний переважно російською мовою, і лише дві вистави йшли українською. Текучев підкреслив, що театр успішно впорався з перезапуском репертуару, завдяки зусиллям акторів, які в ньому працювали.

Ця ситуація підкреслює складність процесу дерусифікації в Україні, особливо в культурній сфері, де традиції та мова тісно переплетені з історичними контекстами.

Таким чином, Резнікович, незважаючи на свій початковий заклик дочекатися закінчення війни, зрештою був змушений підкоритися вимогам колективу театру, який прагнув до змін у назві та репертуарі.

Зміни в театральному середовищі відображають ширші суспільні настрої та прагнення до нової ідентичності в умовах війни, що триває. Перехід на українську мову та зміна назви театру можуть бути сприйняті як крок до відновлення культурної самосвідомості та національної єдності.