Мозок під загальним наркозом розпізнає слова, передбачає наступні в реченнях – дослідження Nature

Зв’язок між свідомістю та мисленням

Як повідомляє НВ — Техно: Дослідники Медичного коледжу Бейлора виявили, що мозок людини під загальним наркозом має здатність розрізняти слова за категоріями та передбачати наступні слова у реченнях. Це свідчить про збереження складних здібностей мозку навіть без свідомості. Дослідження проводили на пацієнтах, які проходили операції з лікування епілепсії, з використанням зондів Neuropixels для реєстрації електричної активності нейронів гіпокампа.

Мозок під наркозом виявив здатність розрізняти слова, такі як іменники, дієслова та прикметники. Пацієнтам відтворювали короткі історії, на які нейрони гіпокампа реагували відповідно до категорій слів. Процес прогнозування наступних слів виявився пов’язаним із прогнозувальним кодуванням мозку. Важливо зазначити, що результати дослідження не свідчать про свідоме сприйняття чи розуміння історій пацієнтами.

Нейропластичність та перспективи дослідження

Дослідники також спостерігали, що нейропластичність зберігається під наркозом. Пацієнтам звучали повторювані звуки з незвичним тоном, на які нейрони гіпокампа реагували і покращували своє розрізнення з часом. Для реєстрації активності нейронів було використано зонди Neuropixels, що дозволило одночасно вимірювати активність великої кількості нейронів у гіпокампі.

Результати дослідження опубліковані в журналі Nature та описані у виданні ScienceDaily. Однак, дослідження має обмеження, пов’язані з використанням лише одного типу загальної анестезії і вивченням лише гіпокампа. Незважаючи на це, результати можуть мати потенційне застосування у розвитку нейрокомп’ютерних інтерфейсів і мовних протезів для людей, які втратили здатність говорити.

Дослідження вказує на нові можливості розуміння функцій мозку, навіть у станах, які традиційно вважаються несвідомими. Збереження нейропластичності і здатності до розпізнавання слів під анестезією відкриває нові перспективи в нейробіології та лікуванні мовних розладів. Подальші дослідження можуть допомогти з’ясувати, як ці механізми можуть бути використані для покращення якості життя пацієнтів з ураженнями, що впливають на мовні здібності.

Цікаво, що подібні дослідження вказують на те, як мозок обробляє інформацію навіть у складних станах. Наприклад, інше дослідження показує, як мозок узгоджує суперечливі сигнали зорової кори, забезпечуючи збереження спільної інформації. Це свідчить про глибші механізми роботи мозку, що можуть бути важливими для розуміння його функцій.