Німецький стартап Orbital Matter вперше надрукував 3D-конструкцію у відкритому космосі на орбіті

Успішний експеримент 3D-друку в космосі

Як повідомляє НВ — Техно: Німецький стартап Orbital Matter успішно випробував 3D-друк конструкцій у відкритому космосі за допомогою малого супутника Replicator 2. У рамках цієї місії супутник виготовив півметрову пластикову балку на орбіті в умовах вакууму. Це стало першим випадком друку у вільному польоті, а не в герметичних модулях Міжнародної космічної станції (МКС). Запуск супутника відбувся влітку в межах місії SpaceX.

На борту супутника знаходяться чотири 3D-принтери, які формують жорсткі циліндричні балки з витків смоли, що твердне під дією ультрафіолету. Довжина надрукованої балки становить півметра, що обумовлено обмеженим запасом смоли. Інженери вважають, що реальними можуть бути штанги завдовжки до 100 метрів. Для порівняння, довжина панелей Starlink V2 становить 20 метрів. Технологія, розроблена компанією, орієнтована на майбутні супутники, зокрема орбітальні центри обробки даних, які мають бути великими, але поміщатися під обтічник ракети.

Перспективи розвитку

Компанія Orbital Matter була заснована у 2022 році та вже залучила 3 мільйони доларів посівних інвестицій. Вона співпрацює з Європейським космічним агентством та компанією Thales Alenia, з якою спільно розроблявся супутник Replicator 2. На 2028 рік заплановано місію з більшим принтером і сонячною панеллю потужністю 5 кВт, а до 2030 року – сонячну панель потужністю понад 100 кВт на крило.

Роберт Ігнатишин, представник компанії, зазначив: "Саме тому ми встановили так багато принтерів на один супутник. Ми вирішили вчитися на орбіті й адаптувати програмне забезпечення за потреби, замість того щоб витрачати роки на перевірку кожного варіанту на Землі."

Два принтери на супутнику мали розгорнути гнучку сонячну панель, але через аномалію один із них вийшов з ладу.

Цей успішний експеримент демонструє потенціал 3D-друку в космосі, що може суттєво змінити підходи до виготовлення та ремонту конструкцій в умовах відсутності земних ресурсів. Використання нових технологій для виробництва на орбіті може зменшити витрати на доставку матеріалів з Землі та дозволити більш гнучко реагувати на потреби космічних місій. Подальші дослідження в цій сфері можуть відкрити нові можливості для розвитку космічної інфраструктури.

Цей успішний експеримент у космосі демонструє нові можливості для розвитку космічних технологій, що можуть стати в нагоді і для українських ініціатив. Наприклад, нещодавно українська компанія Himera спільно з данським GomSpace запустили супутник Obria nano для потреб Збройних Сил України, що також свідчить про зростаючу активність українських стартапів у космічній галузі.