Парадокс страху: як мозок плутає небезпечні та безпечні спогади – нове дослідження

Парадокс страху

Як повідомляє НВ — Техно: Дослідження, проведене в Університеті Макгілла та Університеті Торонто – Скарборо, виявило механізм, за якого мозок плутає небезпечні та безпечні спогади. Експерименти на мишах показали, що загроза стирає межу між цими спогадами, що може пояснити виникнення страху навіть у безпечних умовах. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Neuroscience.

Процес експерименту

В рамках експериментів мишей навчали пов’язувати одне середовище з небезпекою, а інше – з безпекою. Вчені спостерігали за їхньою нейронною активністю, яка демонструвала дедалі загальніші закономірності, ускладнюючи розрізнення безпечних і загрозливих ситуацій. Для візуалізації процесу дослідники використовували експериментальну установку з елементами доповненої реальності, що дозволяла віртуально переміщувати мишей між середовищами без фізичного переміщення.

Активність сотень нейронів у гіпокампі мишей відстежували в режимі реального часу за допомогою мініатюрних мікроскопів. Вентральний гіпокамп, що бере участь в обробці емоційно значущих переживань, зокрема страху й тривоги, виявився ключовим у цьому процесі. Накладання спогадів про небезпеку і безпеку має еволюційну перевагу, оскільки дозволяє організму швидше реагувати на потенційну загрозу.

Проте надмірна активність механізму накладання спогадів може пояснювати гострі реакції людей із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) на звуки, зображення або обставини, що нагадують травматичний досвід. Хоча дослідження проводилися на мишах, поки що невідомо, чи працює цей механізм так само в людей. Подальше вивчення процесу може допомогти в розробці нових підходів до лікування тривожних розладів і травматичних розладів.

Це дослідження відкриває нові перспективи для розуміння механізмів пам'яті та страху, які можуть мати значення для клінічної психології та психіатрії.

Визначивши, як мозок обробляє спогади, що пов'язані з небезпекою та безпекою, вчені можуть знайти нові шляхи для лікування ПТСР та інших тривожних розладів, що має важливе значення для покращення якості життя пацієнтів. У майбутньому результати цього дослідження можуть стати основою для розробки нових терапевтичних методів, спрямованих на корекцію сприйняття небезпеки й зменшення страху в людей.

Вивчення механізмів роботи мозку продовжує відкривати нові горизонти в розумінні людської природи. Наприклад, нещодавнє дослідження показало, як мозок здатний розпізнавати слова навіть під загальним наркозом, що підкреслює складність нашої нейронної активності та її вплив на свідомість. Ці відкриття можуть мати значні наслідки для лікування різних розладів та покращення нашого розуміння пам'яті.