Попит на інженерів дата-центрів зріс через бум ШІ та хмар

Більше Cloud - більше фізичної інфраструктури

Як повідомляє НВ — Техно: Зростання попиту на фахівців з фізичної інфраструктури дата-центрів, зокрема серверів, охолодження та електроживлення, спостерігається на фоні масового впровадження хмарних сервісів і навантажень, пов'язаних із штучним інтелектом. Глобальні гіперскейлери щорічно інвестують десятки мільярдів доларів у будівництво нових дата-центрів, що вимагає висококваліфікованих спеціалістів, адже ринок не встигає їх готувати. Тренування однієї великої мовної моделі потребує тисяч GPU, а системи охолодження повинні відводити сотні кіловатів тепла з одного серверного ряду. Однак стандартний дата-центр не здатний витримати теплове навантаження GPU-кластерів для AI.

Відзначено, що година незапланованого downtime у дата-центрі обходиться великій компанії у сотні тисяч доларів, а для фінансових платформ - до мільйонів. У цьому контексті важливим прикладом є проєкт побудови дата-центру NCOC Tier III в Атирау (Казахстан). Цей об'єкт став одним із перших масштабних об'єктів рівня Tier III у Західному Казахстані і пройшов повний цикл міжнародної сертифікації Uptime Institute, включаючи проєктування, побудову та операційну стійкість.

Проєкт NCOC перебував під наглядом Uptime Institute та Bureau Veritas, а інженерну координацію здійснював Денис Слюсарчик, який має понад 15-річний міжнародний досвід. Він обіймав посади CEO міжнародних підрозділів провідних компаній у галузі системної інтеграції в Україні, Казахстані та Польщі. Слюсарчик розпочав свою кар'єру у ВАТ Львівський проектний інститут (ЛПІ-14) як інженер зі слабкострумних мереж. У 2014 році він очолив ТОО Інком Казахстан, а також керував Compass Engineering в Україні та Compass Engineering Sp. z o.o. у Польщі.

“Хмара - це чийсь дата-центр. А дата-центр - це інженерна система, де помилка у проєктуванні електроживлення або охолодження може зупинити роботу тисяч клієнтів одночасно. Технологічна зрілість ринку не зменшує потребу в інженерній експертизі - вона підвищує вимоги до її рівня.”

Денис Слюсарчик

На момент реалізації проєкту NCOC у Центральній Азії було лише кілька фахівців із порівнянним досвідом координації інфраструктури високої доступності.

Складність сучасного інфраструктурного проєкту полягає не тільки в технічній частині. “Потрібно одночасно враховувати бізнес-вимоги замовника, регуляторне середовище, доступність обладнання, терміни та бюджет. Фахівець, який бачить лише один із цих шарів, не зможе забезпечити працездатне рішення,” - зазначає Слюсарчик. Він також додає, що Центральна Азія на той момент мала обмежену кількість реалізованих проєктів з порівнянною відмовостійкістю та стійкою архітектурою.

Будівництво інфраструктури, що відповідала стандартам, зазвичай застосовуваним у розвинених ринках Європи та Північної Америки, вимагало врахування специфічних умов Казахстану. “Одним із найскладніших завдань було пристосування вимог до інфраструктури високої доступності до операційних та логістичних реалій промислового Казахстану. Потрібно було розробити модель координації, яка забезпечила б узгодженість усіх критично важливих систем, від електроживлення до мережевої архітектури, і при цьому відповідала вимогам обох міжнародних інспекторів,” - пояснює він.

Досвід, отриманий під час реалізації проєкту NCOC, підкреслює, що “в інфраструктурі високої доступності не буває другорядних систем. Збій у будь-якому компоненті може каскадно вплинути на весь об'єкт. Тому ключовим було забезпечити і працездатність кожної системи окремо, і їхню повну узгодженість як єдиного цілого.”

Завдяки таким ініціативам, як проєкт NCOC, Центральна Азія має можливість встановити новий стандарт для інфраструктури дата-центрів, що відповідає сучасним вимогам і викликам ринку, який постійно розвивається.

Розвиток інфраструктури дата-центрів у Центральній Азії, зокрема через проєкт NCOC, відображає зростаючу потребу у високоякісних рішеннях для обробки даних. Впровадження нових технологій та стандартів на цьому ринку не лише підвищує ефективність роботи компаній, але й створює нові можливості для фахівців у цій галузі, які можуть задовольнити зростаючий попит на інженерну експертизу. Це, у свою чергу, сприятиме подальшому розвитку хмарних сервісів та штучного інтелекту, які вимагають надійної та ефективної інфраструктури.