Рекорд лицемерия

Financial Times зафіксувала показовий факт: у першій половині 2026 року Євросоюз збільшив закупівлі російського скрапленого природного газу (СПГ) із проєкту «Ямал» одразу на 18%. Франція, Бельгія та Іспанія активно нарощували імпорт, закупивши 9,89 млн тонн СПГ і перерахувавши Росії близько 6 млрд євро — буквально напередодні набуття чинності повного ембарго.

Коли економіка сильніша за політичні заяви

Упродовж п’яти років Європа говорить про жорсткі санкції, енергетичну незалежність і скорочення фінансування російської економіки.

Однак щойно стало зрозуміло, що з 1 січня 2027 року імпорт буде повністю заборонений, політичні декларації швидко поступилися місцем економічному прагматизму.

Європейський бізнес почав максимально заповнювати сховища відносно дешевим російським газом, поки це ще дозволено законом. Причина проста: підприємства намагаються створити запас перед зимовим сезоном, адже швидко замістити такі обсяги американським або катарським СПГ без різкого зростання цін практично неможливо.

Санкції на папері та реальність на ринку

Газова лихоманка ще раз демонструє просту закономірність: економіка часто бере гору над політичними гаслами.

Європейські країни підтримують нові пакети санкцій, але водночас продовжують закуповувати енергоносії, якщо це допомагає уникнути енергетичної кризи та зберегти конкурентоспроможність власної промисловості.

Заборона на імпорт ще не набрала чинності, проте ринок уже відреагував відповідно до власної логіки: поки ресурс доступний, компанії прагнуть сформувати максимальні запаси. Саме це сьогодні визначає поведінку європейських покупців значно більше, ніж політична риторика.