Росія вперше в історії веде війну за гроші, але втрачає солдатів

Політекономія війни Росії проти України

Як повідомляє ХВИЛЯ: Колишній британський посол Найджел Ґулд-Девіс аналізує політекономію війни Росії проти України, стверджуючи, що Росія вперше в історії веде велику війну не за рахунок примусового вилучення ресурсів, а купуючи їх за гроші. Це призводить до кризи, оскільки набір добровольців падає, втрати залишаються високими, а Кремль стоїть перед вибором між болісним компромісом або примусовою мобілізацією. Ґулд-Девіс критикує як наративи про неминучий колапс Росії, так і заяви про її стійкість, називаючи ситуацію гострою кризою.

Найджел Ґулд-Девіс, який нині є старшим науковим співробітником з Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень (IISS), раніше очолював економічний відділ посольства Великої Британії в Москві. У своїй роботі "Криза, що насувається, в політекономії Росії", датованій травнем 2026 року, він зазначає, що Росія отримала великий приплив нафтодоларів через війну на Близькому Сході, а США послабили частину енергетичних санкцій проти неї. На цей момент Росія більш ніж подвоїла свої воєнні видатки від початку вторгнення.

Війна, купівля ресурсів та мобілізація

Необхідно відзначити, що Росія веде цю війну, купуючи ресурси, замість їх примусового вилучення.

“Це перша велика війна в історії, де російська держава платить громадянам за те, щоб вони воювали, а не жене їх силою”, – зазначає Ґулд-Девіс.

Виплати російському солдату-контрактнику та його сім'ї в разі загибелі можуть перевищувати 30 річних зарплат середнього росіянина. Проте, здатність Росії набирати нових солдатів у 2026 році впала приблизно на 20%. Втрати Росії становлять близько 30 тисяч убитими й тяжкопораненими щомісяця, тоді як міністр оборони України Михайло Федоров поставив мету досягти 50 тисяч вибулих з ладу росіян щомісяця.

На думку Ґулд-Девіса, ситуація для Кремля є складною. Він зазначає, що "Москва втрапила в пастку власного виробу". Якщо Росія не зможе поповнити колосальні втрати на полі бою, що є "двома лезами ножиць", їй доведеться визнати, що не може воювати так, як хоче.

“Або Росія буде змушена обмежити свої воєнні цілі й піти на тяжкий, болісний компроміс, на перемир'я”, – підкреслює експерт.

Проблема примусової мобілізації також постає на порядку денному. Депутат Думи Андрій Гурульов заявив, що мобілізація – це лише питання часу, а Путін підписав закон про списання особистих боргів до 100 тисяч доларів для тих, хто піде на фронт. Водночас Росія залучила близько 14 тисяч північнокорейських військових, що свідчить про серйозні виклики в наборі нових солдатів.

Ґулд-Девіс також стверджує, що економічні проблеми Росії поглиблюються.

“Ті, хто по-справжньому розуміється на російській економіці, не мають щодо цього жодних ілюзій”, – говорить він.

Зокрема, видатки на живу силу в цій війні становлять близько 36% від загальних витрат, що суттєво перевищує 6% в часи Другої світової війни. Також варто зазначити, що Росія явно переоцінила свою економічну міць.

Ситуація в країні стає дедалі складнішою, оскільки "путінська логіка" може призвести до ескалації конфлікту. Найджел Ґулд-Девіс застерігає, що “коли програєш війну, єдиний варіант – почати більшу війну”. Це підкреслює загрозу, яка нависає не лише над Росією, а й над усім регіоном.

Аналіз ситуації, проведений Ґулд-Девісом, підкреслює критичні економічні та соціальні виклики, з якими стикається Росія в умовах тривалої війни. Високі втрати особового складу, зменшення кількості добровольців та зростаючі фінансові труднощі створюють складну ситуацію для Кремля, що може вплинути на стратегію ведення війни. В умовах загострення внутрішніх проблем і тиску з боку міжнародного співтовариства, подальший розвиток подій в Росії і на фронті може мати значні наслідки для безпеки в регіоні.

Водночас, війна в Росії набуває нових форм, і її управління стає складнішим, ніж раніше. Як зазначають експерти, сучасний конфлікт вимагає не лише військових ресурсів, але й адаптації до нових реалій. Дослідження показують, що система, яка виникає внаслідок цього, вже виходить за межі контролю навіть найвищого керівництва. Більше про зміни в управлінні війною та їхні наслідки читайте в нашій статті про нові виклики в російській війні.