Євросоюз погодив міграційну реформу: що радикально зміниться

Європарламент та Рада ЄС досягли політичної угоди щодо реформи міграційного законодавства та політики надання притулку в Євросоюзі. Законопроєкт передбачає посилення контролю за нелегальними мігрантами, механізми реагування на кризові ситуації та запровадження принципу солідарності між державами-членами: вони зможуть або ухвалити біженців з іншої країни ЄС у себе, або заплатити компенсацію до спеціального фонду. Про це пише видання Politico. «Сьогодні дійсно історичний день, оскільки ми підписали Пакт про міграцію та притулок, можливо, найважливіший пакет законопроєктів цього скликання. Європа отримає надійну законодавчу базу, однакову в усіх державах-членах, яка працює і захищає. Це гуманний і справедливий підхід до тих, що є, хто шукає захисту, суворий стосовно тих, хто не має на це права, і жорсткий стосовно тих, хто експлуатує представників найбільш уразливих верств населення», – прокоментувала угоду речник Європарламенту Роберта Метсола.

Водночас переговорні групи з Європарламенту та Ради ЄС домовилися передбачити для національних урядів можливість тимчасово відходити від стандартної процедури надання притулку в ситуаціях, коли «мігранти використовуються третіми країнами або ворожими недержавними суб'єктами для дестабілізації ЄС». Також Євросоюз посилить правила перевірки людей, які намагаються незаконно в'їхати на територію ЄС у пошуках притулку. Законопроєкт встановлює чітку процедуру їхньої ідентифікації, збирання біометричних даних, оцінки стану здоров'я та загрози національній та європейській безпеці. Відповідальні органи будуть зобов'язані завершити ці перевірки протягом семи днів.

На зміну розрізненим національним процедурам надання притулку прийде загальноєвропейська, випливає із пресрелізу на сайті Європарламенту. Розгляд відповідного прохання буде суттєво прискорено і займатиме не більше шести місяців (зараз воно може тривати кілька років). Явно необґрунтовані заяви відкидатимуть уже на зовнішніх кордонах. На момент написання цього матеріалу Європарламент та Рада ЄС не опублікували подробиць попередньо схваленого законопроекту.

За даними Агентства ЄС з безпеки зовнішніх кордонів (Frontex), у 2023 році до Євросоюзу прибуло понад 1 млн нелегальних мігрантів, це рекорд за вісім років. Насамперед це біженці з Іраку, Сирії та Афганістану. До цієї статистики не входять українські біженці, для яких у 2022 році було розроблено особливий механізм захисту. Як зазначає Politico, досягнута сьогодні угода стала результатом багаторічних дискусій і відповіддю правоцентристської коаліції, що править в ЄС, на зростаючу популярність вкрай правих партій у різних країнах Європи. У своєму нинішньому вигляді законопроєкт було представлено Єврокомісією у 2020 році. «Він означає, що європейці, а не контрабандисти, вирішуватимуть, хто приїде до ЄС, а хто залишиться. Він означає захист тих, хто її потребує», – привітала досягнення компромісу голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн.

Ще до завершення переговорів запропонований пакет заходів критикували правозахисні організації. «Ця угода відкине європейське законодавство про надання притулку на десятиліття вперед. Імовірним результатом цього стане зростання страждань на кожному етапі шляху у людини, яка шукає притулку», – заявила сьогодні Ів Гедді, директор європейського підрозділу Amnesty International.

У своєму пресрелізі організація також зазначає, що в нинішньому вигляді пакт про міграцію не забезпечує конкретної підтримки Італії та інших країн, куди прибувають тисячі біженців, посилює залежність ЄС від країн-партнерів і наражає мігрантів на істотний ризик порушення їхніх прав з боку прикордонників. Для набрання чинності законопроєктом його ще мають затвердити на пленарному засіданні Європарламенту та засіданні Ради ЄС. Депутати зобов'язалися ухвалити відповідне рішення до виборів у червні 2024 року.

Нагадаємо, європейське соціальне дослідження демонструє, що жителі Європи вважають, що їхні країни стали гіршими місцями для життя через міграцію. Про результати опитування, яке включає 40 тис особистих інтерв'ю у 21 країні Європи та Великої Британії.

Дослідження показує, що респонденти в більшості європейських країн вважають, що їхня країна стала гіршим місцем для життя через міграцію. Найпомітніші відмінності зафіксовані в Швеції, Норвегії, Австрії та Німеччині, що може бути наслідком великої кількості шукачів притулку.

У випадку всіх чотирьох типів мігрантів ставлення стало більш поляризованим між 2002 та 2014 роками. Це помітно у ставленні до мігрантів із бідніших країн: частка європейської громадськості, яка вважала, що жодному з цих мігрантів не можна дозволити приїхати, збільшилася з 11% до 20%.

Опитування також показує, що респонденти у 2022 році вважали, що мігранти в основному добре впливають на культурне життя країни. Майже такі ж переконання були у 2014 році, але це не стосується робочих місць – європейці вважають, що робочі місця зазнали більшого впливу міграції у 2002 році, ніж у 2014 році.