Князь заклав перший камінь у будівництво Золотоверхого собору

У Києві 17 жовтня 1113-го закінчили будувати Михайлівський Золотоверхий. Його зводили 5 років. Перший камінь заклав князь Святополк-Михаїл.

Князь Святополк ІІ Ізяславич (1050-1113) замість старої дерев'яної церкви збудував кам'яну, прикрасив її мармуром, мозаїкою і дорогоцінними іконами. Церква св. Архистратига Михаїла була на той час єдиною в Києві, яка мала золоту баню і через це одержала назву Золотоверхої. Михайлівський собор збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем'яковому розчині технікою "мішаної кладки" з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. Був одним з найбільших монастирів Стародавнього Києва.

Автором практично всіх мозаїк Михайлівського собору вважають давньоруського художника, ченця Києво-Печерського монастиря Алімпія.Найбільшою святинею стали мощі святої великомучениці Варвари, привезені до Києва дружиною князя Святополка Варварою. 1240 року його пограбували і частково знищили орди хана Батия.

Подписывайтесь на наш телеграм канал новостей - INKORR

Богдан Хмельницький своїм коштом відновив позолоту на центральній бані храму. 1718-го гетьман Петро Скоропадський влаштував у головній церкві новий іконостас. 1919-го церковні цінності конфісковані та пограбовані більшовиками, житлові приміщення монастиря стали гуртожитки. Монастир ліквідували. Фрески вивезли в Росію. 1934-го Михайлівський Золотоверхий собор, дзвіницю та частину інших споруд монастиря знесли. 1998-го Українська православна церква Київського патріархату відбудувала храм та відкрила його для вірян.

15 грудня 2018-го після Об'єднавчого собору українських православних церков, Михайлівський Золотоверхий монастир перейшов у підпорядкування Православної церкви України. Наступного дня митрополит Київський і всієї України Епіфаній відслужив першу літургію як предстоятель Православної церкви України.

14 серпня 1937 року за наказом радянської влади у Києві підірвали собор Михайлівського Золотоверхого монастиря XII ст. Злочин приурочили до великого православного свята Медового Спаса. Руїни собору простояли до кінця XX ст. 2000 року до річниці Різдва Христового храм відновили у стилі козацького бароко.