"Сучасний Нюрнберзький трибунал": як можна судити Путіна за його злочини в Україні - ЗМІ

Російського диктатора Володимира Путіна можна судити за злочин агресії проти України заочно.

Таку думку висловив колишній голова суду ООН щодо воєнних злочинів у Сьєрра-Леоне, автор книги "Суд над Володимиром Путіним", академік Джефрі Робертсон у колонці, опублікованій газетою The Telegraph.

Як пише Робертсон, росіяни цього місяця на наступні шість років обрали "президентом" "міжнародного злочинця, за злодіяння якого вони несуть таку саму політичну відповідальність, як і німці, які колись підтримали Гітлера". І Путін, і Гітлер винні в "найвищому міжнародному злочині", як суд у Нюрнберзі назвав агресію — безпричинне вторгнення в країну, що не становить загрози.

Автор пропонує уявити "сучасний Нюрнберзький трибунал", на якому Путін зайняв би на лаві підсудних місце Германа Герінга, а поруч із ним опинилися б спільники — білоруський диктатор Лукашенко, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, російські командири, відповідальні за воєнні злочини в Маріуполі та Бучі, пропагандисти та представники РПЦ. Патріарх Кирил, який благословив убивства російськими військами мирних українців, буде "найважливішим із цих спільників", вважає Робертсон.

Водночас, як пише академік, така картина зараз нереалістична — "не існує суду, який міг би судити Путіна". Тому близько 39 країн, зокрема Велика Британія, створили групу для роботи над ідеєю трибуналу за злочин агресії.

Путін безумовно винен у злочині агресії, але його провину потрібно довести, веде далі автор. Згідно з визначенням Міжнародного кримінального суду, агресія здійснюється політичним або військовим лідером, який порушує Статут ООН і вторгається в іншу державу з силою "характеру, серйозності та масштабу", які роблять таке порушення "явним". Таке визначення "якнайкраще підходить" до випадку Путіна, пише Робертсон.

Єдиний захист, який може запропонувати російський диктатор, — послатися на "самооборону" за статтею 51 Статуту ООН. Він може далі просувати наратив про те, що Україна могла вступити в НАТО, а Альянс міг напасти на Росію. Як вважає академік, Путін може стверджувати, що у війні винне НАТО, що не виконало обіцянку "ні кроку далі на схід", дану Росії у 1990-х. При цьому такі обіцянки могли давати усно, але ніколи не записувалися, зазначає автор.

На думку Робертсона, версію Путіна "відхилить будь-яка міжнародна суддівська колегія".

"Але де ж той суд, який зможе його судити? МКС видав ордер на арешт, але він навряд чи з’явиться в Гаазі, і цей суд не має повноважень судити його за його відсутності. Він має юрисдикцію судити лідерів за агресію, але (як не абсурдно) тільки в тому разі, якщо вони погоджуються постати перед судом — він не може пред’являти обвинувачення лідерам держав, які не є членами МКС", — ідеться у статті.

Академік вважає, що єдине рішення — заочний суд. Він зазначає, що британські та американські юристи заперечують проти такої процедури, проте вона ефективно працює в деяких європейських країнах і в самій Україні. Особиста присутність Путіна нічого не додасть до доказів чи аргументів в суді, а його думка "цілком доступна з його промов, робіт та інтерв'ю".

"Суд наповнив би реальним змістом злочин агресії, який не був предметом судового розгляду з часів Нюрнберга. Важливо створити прецедент, який може відлякати інших", — наголошує автор.

Джерело: NV