Сліди великого зла: карибський острів з моторошною історією притягує туристів з усього світу

У Карибському морі знаходиться багато прекрасних островів, кожен з яких має свою цікаву історію. Одним з таких островів є Кюрасао.

Але небагато хто знає, що поруч з Кюрасао знаходиться його "злий близнюк" - острів Малий Кюрасао. Цей острів має дуже малі розміри - трохи більше 2 км у довжину і декілька сотень метрів у ширину. Здалеку він може здатися ще одним тропічним раєм з білосніжними пляжами. Але його жахлива історія виявляється, як тільки ви наближаєтесь до його берега.

Малий Кюрасао, як і великий острів Кюрасао, належить Нідерландам. На острові немає постійного населення, але сюди часто приїжджають туристи, зокрема, ті, хто цікавиться історією. Деяким приваблюють пляжі, але інших залучають сліди великого зла, що "прикрашають" Малий Кюрасао.

Історія острову

У 17-му столітті Малий Кюрасао був карантинною зоною для рабів, яких везла голландська Вест-Індська компанія з Африки до Америки. Рабів, які захворіли під час подорожі, привозили на Малий Кюрасао, поки вони не одужали або не померли. У південній частині острова досі можна побачити старі могили, що нагадують про найтемнішу добу в його історії.

Навколо острова також лежать уламки розбитих кораблів, серед яких суперяхта, що зазнала аварії тут у 1960-х роках, і нафтовий танкер, що сів на мілину у 1980-х роках.

Малий Кюрасао майже не має рослинності, яку знищили кози, привезені в 17 столітті. З тих пір природна зелень не змогла відновитися.

Хоча туристи часто здійснюють одноденні поїздки на Малий Кюрасао, тут немає багато зручностей для відпочинку, окрім рибальських хатин для ночівлі рибалок і старого непрацюючого маяка, побудованого багато років тому.

Проте зло все ще присутнє на Малому Кюрасао. Державна адміністрація, що керує заморськими територіями Нідерландів, попереджає про ризик зустрічі з контрабандистами-наркоторговцями на цьому острові.

Таємниче місто Лонг'їр

Місто Лонг'їр знаходиться на архіпелазі Шпіцберген, що розташований між Норвегією і Північним Полюсом. Це найбільше населене місце і адміністративний центр провінції Свальбард у Норвегії. Тут проживає понад тисячу людей, яким заборонено вмирати і народжувати.

Взимку ніч може тривати до чотирьох місяців через географічне розташування міста. Люди живуть в цьому регіоні 155 днів без природного освітлення. Також на острові заборонено вмирати і народжувати дітей. Щороку столицю Шпіцбергена відвідують багато туристів.