Я переглянув 5 серій російського серіалу "Слово пацана. Кровь на асфальте", хоча не дивився жодного російського продукту за багато років. Ні актори, ні режисери серіалу мені незнайомі.
Цей серіал розповідає історію казанських підліткових банд в Татарстані. Його атмосфера не викликає ностальгії і не відображає епоху. Хоча сюжет є схожим, він надто передбачуваний і прямолінійний. Головні герої непроривні і безжиттєві.
У порівнянні з американським серіалом "Чорнобиль" від HBO, "Слово пацана" є незначним і скопійованим. Сценарій серіалу слабкий і розтягнутий, а звороти і сценки здебільшого вкрадені з Голлівуду і Європи.
Цей серіал не має художньої цінності, ностальгії або історичного антуражу. Він просто сіра бульбашка без змісту. Дивлячись на цей продукт, підлітки можуть сформувати неправильну оцінку війни та ставлення до своєї держави.
Популярність серіалу може пояснитись пошуком підлітками "пацанської справедливості", але саме цінність цього серіалу несуттєва, і ті, хто шукають цінності в ньому, можуть не мислити самостійно.
Українські підлітки дивляться на російських бандитів, тим часом росіяни забираються на територію України та вбивають їхніх родичів. Це російський продукт, що формує негативне ставлення до війни та оборони своєї держави.
Цей феномен можна пояснити відсутністю українського конкурентного продукту, тому що Росія володіє більшим ринком та інвестує у свої продукти. Підлітки не ідентифікують українську культуру як унікальну і відмінну від російської.
Загалом, якщо вам подобається цей серіал, це може означати, що ви споживаєте будь-яке лайно, навіть не намагаючись думати.
Портал свіжих новин INKORR .
Всі права захищені.
Умови передруку та іншого використання матеріалів видання INKORR.
Партнери сайта:
«Пошук роботи за кордоном»
