У Раді три проєкти Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки

Розгляд Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки

Як повідомляє Главком: У Верховній Раді триває розгляд трьох проєктів Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки, поданих НАЗК, урядом та опозицією. Заступник голови НАЗК Дмитро Калмиков зазначив, що всі три проєкти змістовно збігаються на 98-99%, що відкриває можливості для компромісного рішення. Він описав два можливі сценарії розгляду:

• створення компромісного комітетського законопроєкту №15230-д;
• вибір одного з трьох проєктів як основи, в результаті чого два інших можуть бути відхилені.

НАЗК подало свій проєкт, зареєстрований головою комітету з питань антикорупційної політики Анастасією Радіною. Уряд також подав проєкт закону "Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки", який ґрунтується на базовому законопроєкті НАЗК. Опозиція представила законопроєкт авторства Петра Порошенка та депутатів ЄС.

Сценарії розвитку подій

Дмитро Калмиков висловив свою думку щодо можливих варіантів розвитку подій:

“На мою думку, є два основних варіанти розвитку подій.” – Дмитро Калмиков

Він підкреслив, що "перший і, як на мене, найбільш мудрий полягає у опрацюванні комітетом з питань антикорупційної політики всіх трьох законопроєктів". За його словами, це дозволить "досягти компромісних моделей цих норм" і винести на розгляд парламенту новий комітетський законопроєкт №15230-д. Калмиков відзначив, що "це був би ідеальний варіант, адже тоді вдалося б і зберегти більшість спірних положень Стратегії".

Дмитро Калмиков також звернув увагу на позитиви і ризики другого сценарію: "За відсутності компромісу комітет може рекомендувати Верховній Раді обрати один із трьох законопроєктів як основу". Він додав, що "мінус такого розвитку подій – є реальний ризик того, що за основу буде ухвалено не найамбітнішу редакцію проєкту Стратегії".

Важливо зазначити, що рівень корупції у взаємодії громадян з владою в Україні знизився майже вчетверо за останні 17 років. У 2008 році досвід корупції мали 67,8% українців, тоді як у 2025 році цей показник вже становив 18,2%. Це свідчить про певний прогрес у боротьбі з корупцією, але також підкреслює необхідність подальших зусиль у цій сфері.

Розгляд нових проєктів Антикорупційної стратегії є важливим кроком у контексті зусиль України щодо покращення прозорості та підзвітності державних установ. Незважаючи на зниження рівня корупції, результати останніх років вказують на те, що система потребує подальшого вдосконалення. Становлення єдиної стратегії може забезпечити більш цілісний підхід до боротьби з корупцією та зміцнити довіру громадян до державних інституцій.

Водночас, важливо відзначити, що уряд вже затвердив свою версію антикорупційної стратегії до 2030 року, що може вплинути на подальші рішення Верховної Ради. Це може стати додатковим фактором у процесі обговорення трьох представлених проєктів, адже існуюча стратегія визначає рамки для подальших антикорупційних зусиль в Україні.