У Росії був шанс на нормальне майбутнє. Що пішло не так

• 8 грудня 1991 року в Біловезькій Пущі Борис Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич підписали Біловезьку угоду про створення СНД і припинення існування СРСР.
• Але ж пострадянський простір міг піти іншим шляхом, якби Росія відігравала хоч якусь творчу, а не руйнівну роль.

Борис Єльцин, наступник якого став Путін, замість того, щоб спрямувати Росію на побудову нової ідентичності, обрав політику перегляду минулих подій та порушення територіальних кордонів окремих держав, які з'явилися після розпаду СРСР. Проте, це було спричинено не лише зовнішніми чинниками, але й внутрішньою ситуацією в Росії, яка не бажала змін та боялася конкуренції.

Така політика спростила переконання і свідомість російських громадян, їх алкоголізацію через телевізор. Це призвело до війни, спочатку зовнішньої, але з часом вона почала впливати на внутрішню ситуацію в РФ. Хоча поки що не йдеться про повний розпад країни, Росія зазнала значних змін і ніхто не знає, куди йде цей курс війни.

В 21 столітті будь-які спроби впливу, засновані лише на силових методах без економічної підтримки, є ризикованими авантюрами. Хоча Кремль тимчасово може намагатися руйнувати та ослабляти інститути і держави, це буде лише справою руйнування, а не будівництва, яке є необхідним для подальшого розвитку.