Чому наше телебачення толерує меншовартість?
Після скандального успіху серіалу "Встигнути до 30", я вирішила подивитися кілька серій цього шоу про дівчину Любу. І маю сказати, що я підтримую позицію мера Коломиї.
Вже набридло зображувати людей з провінції як недосвідчених, які ходять у вишиванках та гублять свідомість від слова "прутень". Вже достатньо обсирати і нав'язувати меншовартісність через регіональне походження. Особливо стереотипізувати мешканців західних регіонів як людей зі східними кутами та сивушою.
Кілька місяців тому один з режисерів розповідав про свої фільми "Останній москаль" і "Вуйки", які захоплююче показують життя в Галичині. Але скажіть мені, де в Галичині можна знайти людей, які живуть під стріхами і ходять у національному одязі цілодобово?
Якось я подивилася оригінальну французьку версію фільму "За що це нам?", з якої потім зробили український ремейк "Скажені весілля". У цьому фільмі кожна сім'я з Шинона, незалежно від того, чи це Долина Луари, чи Париж, виглядає як типові французи. Жодних очіпків чи великих чорних стрічок на головах - це лише традиційний головний убір жінок до національного костюму. На національних святах або фестивалях - це нормально, але не щодня.
І зараз декілька слів про Коломия.
Це одне з найдавніших міст України, яке завжди було важливим центром транспорту та торгівлі. Більше того, це один з найвпливовіших центрів Західної України після Львова.
Крім того, Коломия отримала Магдебурзьке право, яке передбачало розвиток ремесел, оподаткування та бізнесу, а також самоврядування. Тому можна сказати, що це еталонне місто. Але режисер Віктор Мєдведський, очевидно, про це не знає, бо там, звідки він приїхав, ніколи не було Магдебурзького права. Проте цю особливість видає безпомилково.
Щодо страху перед прутнями, то одним аргументом можна пригадати роман "Дон Жуан із Коломиї" Леопольда фон Захер-Мазоха, який став відомим не лише в Україні, а й у Парижі. Там героїні з Коломиї далеко не святі.
Окремо варто відзначити архітектуру Коломия, яка просто вражає.
І ще хотілося б сказати відокремлено.
Я знаю декілька дівчат з Коломия.
Вони всі енергійні, працьовиті, розмовляють багато й мають гарний смак у вбраннях. І вони використовують більш різноманітний мовний арсенал, ніж тільки слова "кура" та "гречка". Я жила в околицях РФ, і в нашому регіоні ніколи так не говорили.
Отже, я розумію, що гроші на серіали будуть витрачати тихо і гучно. Якщо ви хочете знімати шоу з такими стереотипами, то принаймні докладіть зусиль, щоб персонажі були правдоподібними.
І ще одне запитання: коли в українських серіалах і фільмах з'явиться адекватна, розумна й освічена героїня з маленького містечка або села, яка приїхала до великого міста, не з метою залетіти під машину мільярдера і врятуватися за 5 секунд? Коли наша героїня приїде до Києва, щоб вступити в престижний університет і зробити кар'єру за кілька років, стати відомою і сформувати свою ім'я?
З радістю подивлюся серіал про пригоди трьох студенток Могилянки чи трьох сусідів з гуртожитку КПІ. Це було більше просуванням наших освітніх закладів.
Читайте також:- Коломия проти стереотипів українського телебачення. Хто переможе?
- Автори серіалу «Встигнути до 30» відреагували на скандал довкола героїні з Коломиї
- Хіт Ані Лорак про «самотніх москалів, донати та Шойгу» заполонив мережу (відео)