Українські дрони спричинили паливну кризу в Росії
Активізація атак України на російську енергетичну інфраструктуру
Як повідомляє ХВИЛЯ: Україна активізувала свої атаки на російську енергетичну інфраструктуру, що призвело до значної паливної кризи в Росії. У травні українські дрони успішно вразили російські нафтопереробні заводи (НПЗ) 16 разів. Від початку 2026 року ці заводи зазнали атак щонайменше 194 рази, що на 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ці дії спонукали понад половину регіонів Росії запровадити жорсткі ліміти на продаж пального.
Збільшення атак та втрати
У червні Україна кілька разів завдала ударів по єдиному нафтопереробному заводу Москви. Лише за перше півріччя 2026 року над Росією та окупованими територіями було збито щонайменше 63 933 українські дрони. Зокрема, у травні було збито 14 195 дронів, а в червні ця цифра зросла до 17 832. На початку року, у січні та лютому, кількість збитих дронів не перевищувала 6 тисяч на місяць.
З лютого 2026 року Росія почала щомісяця випускати по Україні більше 5 тисяч ракет і дронів. Нещодавно, у четвер, росіяни запустили по Києву 74 ракети і майже 500 безпілотників, що призвело до трагічних наслідків: загинуло 31 особа, понад 90 отримали поранення, а 10 людей вважаються зниклими безвісти.
Володимир Зеленський оголосив про 40-денну операцію впливу, а 28 червня Путін в інтерв'ю визнав, що удари українських сил створюють серйозні проблеми для Росії. Путін також наказав військам захопити решту території Донецької області до кінця року, проте Зеленський спростував заяви про захоплення Костянтинівки, які були оприлюднені Кремлем разом з відео, нібито з командного пункту.
Експерти зазначають, що Україна досягла технологічного прориву, який дозволив їй наростити виробництво далекобійних дронів та збільшити серійний випуск загалом.
“Путін припустився чергової фатальної стратегічної помилки, вирішивши, що час працює лише на нього. Він не змусив Україну капітулювати, зате дав їй час налагодити масове виробництво далекобійних ударів,” - зазначив Руслан Пухов.
Водночас, за даними аналітиків, Україна перетворила свої дії з відносно вузьких атак на нафтову інфраструктуру на ширшу стратегічну операцію, спрямовану на виснаження енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії.
“Росіяни й далі розраховують, що американці 'віддадуть' їм Україну. Жодних натяків на поступки немає,” - підкреслює співрозмовник, залучений до закулісних контактів.
Таким чином, ситуація в регіоні залишається напруженою, а дії обох сторін свідчать про ескалацію конфлікту, яка може мати серйозні наслідки для війни та енергетичної стабільності в Росії. Поглиблення атак на енергетичну інфраструктуру Росії з боку України може сприяти подальшому виснаженню ресурсів противника, в той час як реакція Росії на ці дії може призвести до збільшення напруги в регіоні та нових військових втрат з обох сторін.
Ці атаки, що активізувалися в останні місяці, не лише викликали серйозні проблеми для російської енергетики, але й сприяли зростанню напруженості в регіоні. Більш детально про наслідки ударів по нафтопереробним заводам під Москвою та реакцію російської ППО читайте в нашій новині про атаку БПЛА на НПЗ.
Читайте також

