В Австралії виявили ознаки одомашнення дикого проса
Тисячолітня праця аборигенів
Як повідомляє НВ — Техно: В Австралії знайшли сліди стародавнього одомашнення дикого проса. 4 серпня о 19:00 було опубліковано статтю, в якій дослідники вивчили дике канальне просо, що росте на рівнинах Квінсленду в Австралії. На цих землях тисячоліттями живуть мітака, предки яких будували складну систему торгівлі рослинами по всьому континенту. Канальне просо, яке може сягати більше метра заввишки, стало предметом дослідження, що виявило цікаві аспекти його генетики та еволюції.
Дослідження канального проса
Дослідники виявили, що в геномі канального проса є 12 копій кожної хромосоми, що є прикладом поліплоїдії. Це явище характеризується наявністю більшої кількості копій хромосом, ніж зазвичай, адже в нормі їх лише дві. Поліплоїдія допомогла просу адаптуватися до складних умов пустелі, а також надала йому здатність довго чекати під землею у вигляді насіння, яке швидко проростає після рясних дощів.
Крім того, дослідники відзначили, що насіння канального проса міцно тримається на стеблі та майже не обсипається самостійно. Ця ознака неосипаного насіння характерна для багатьох окультурених злаків, таких як пшениця і кукурудза. Дослідники припускають, що тривалий збір, зберігання і споживання насіння людьми могли поступово спрямувати еволюцію рослини в цьому напрямку. Команда планує продовжити пошуки для отримання прямого доказу цього процесу.
Дослідження канального проса не лише вносить нові знання в науку, але й підкреслює важливість традиційних знань аборигенів, які тисячі років тому вже вміли використовувати цю рослину для своїх потреб.
Це відкриття має значення не лише для розуміння еволюції рослин, але й для вивчення культурної спадщини аборигенів Австралії. Знання про те, як традиційні громади використовували рослини, можуть допомогти у збереженні біорізноманіття та практик сталого землеробства в сучасному світі. Подальші дослідження можуть також пролити світло на те, як стародавні агрокультурні методи можуть бути застосовані в умовах зміни клімату.
Читайте також

