Вчені США вперше відредагували ДНК людських ембріонів новим методом

Дослідження редагування ДНК ембріонів

Як повідомляє ХВИЛЯ: Вчені Колумбійського університету під керівництвом Дітера Еглі здійснили редагування ДНК ранніх людських ембріонів, використовуючи технологію редагування основ. Дослідження опубліковане онлайн і наразі проходить рецензування. У новому експерименті були змінені два гени: PCSK9, який пов'язаний з підвищенням рівня поганого холестерину і ризиком серцевих захворювань, а також HBG, що контролює вироблення гемоглобіну в плода. Редактори основ вводили в запліднені яйцеклітини та двоклітинні ембріони, досягнувши успіху в одночасній зміні обох генів у деяких випадках.

Проблеми та перспективи

Попередні дослідження, зокрема проведене у 2020 році, зосередилися на технології CRISPR, яка раніше призвела до катастрофічних наслідків в ембріонах. За словами Дітера Еглі,

“це мало абсолютно катастрофічні наслідки”

. Технологія редагування основ виявилася більш безпечною, оскільки не викликала масштабних пошкоджень, характерних для CRISPR. Тим не менш, експеримент виявив проблеми з генетичною мозаїкою, оскільки в деяких клітинах молекули не знаходили цільову ділянку ДНК, і частина з них зберігала початкову версію гена.

Наступний етап досліджень буде фінансувати компанія Nucleus Genomics, яка також тестує ембріони при екстракорпоральному заплідненні (ЕКЗ) і раніше звинувачувалася в просуванні біотехнологічної євгеніки. Дітер Еглі зазначив, що

“як науковець, ти можеш надати дані для обговорення, але далі, по суті, зупиняєшся і передаєш слово іншим”

. Він також підкреслив, що “ми не кажемо, що це завтра використовуватимуть у клініках”. Генетик Федір Урнов з Каліфорнійського університету в Берклі висловив думки про можливості редагування декількох генів одночасно, зазначивши: “Думаю, можна поєднати три-чотири, може навіть п'ять, але межа існує. Де саме вона - ще належить з'ясувати”.

Ця новина підкреслює важливість подальших досліджень у сфері генетичного редагування та етичних питань, пов'язаних із застосуванням нових технологій у медицині. Розвиток безпечніших методів редагування ДНК викликає нові можливості для лікування генетичних захворювань, але також ставить питання про межі, які не слід перетворювати, особливо в контексті потенційного впливу на майбутні покоління.