Вчені зі Стенфорда виростили людську мозкову тканину в мишах для вивчення хвороб мозку

Дослідження вчених зі Стенфордського університету

Як повідомляє НВ — Техно: Вчені зі Стенфордського університету здійснили важливе дослідження, пересадивши людські органоїди кори головного мозку новонародженим мишам, які мають генетичну модифікацію, що призводить до відсутності більшої частини кори та гіпокампа. Через три місяці людська тканина займала понад 90% об'єму кори мишей, формуючи при цьому кровоносні судини, ставала електрично активною та встановлювала зв'язки з нервовою системою тварин. Це відкриття відкриває нові можливості для вивчення захворювань людського мозку.

Нові можливості для вивчення захворювань

Зокрема, у тканині з'явилися нейрони типу L5-ET, які передають сигнали від кори до віддалених ділянок нервової системи, а також виявилися клітини, схожі на нейрони фон Економо, які важко відтворити в лабораторних моделях. У попередніх експериментах з пересадкою людської мозкової тканини щурам нейрони фон Економо не виявляли, що підкреслює унікальність даного дослідження.

Поведінкові тести у Y-подібному лабіринті продемонстрували, що миші з людською корою краще вибирали нову гілку, ніж миші без кори та гіпокампа, що свідчить про покращення в роботі пам'яті.

Основною метою експерименту є створення моделі для вивчення захворювань людського мозку, таких як:

• лобно-скронева деменція
• епілепсія
• аутизм

Вчені планують дослідити вразливість нейронів фон Економо при лобно-скроневій деменції, а також можливі способи корекції патологічної активності людських нейронів при епілепсії. Серджіу Пашка зазначає:

“Її потенційно можна використовувати для дослідження лобно-скроневої деменції, епілепсії, аутизму та інших порушень розвитку нервової системи.”

Однак, експеримент викликає етичні питання щодо використання тварин із великою кількістю людської нервової тканини. Протягом дослідження за тваринами стежили як з біологічного, так і з поведінкового боку, що підкреслює важливість етичних норм у наукових дослідженнях. Ці результати можуть стати основою для подальших досліджень у галузі нейробіології та медицини.

Дослідження вчених зі Стенфордського університету може мати значний вплив на наукову спільноту, оскільки відкриває нові горизонти для розуміння механізмів розвитку та прогресування неврологічних розладів. Оскільки нейробіологія є складною і швидко розвиваючоюся областю, цей досвід може стати основою для розробки нових терапевтичних підходів, що можуть покращити якість життя людей, які страждають від таких захворювань. Водночас етичний аспект дослідження підкреслює необхідність уважного ставлення до використання тварин у наукових експериментах, що є актуальним питанням у сучасній науці.

Цікавим є те, що подібні дослідження проводять і в інших наукових установах, зокрема, вчені Гарварду виростили мінімозок, який прожив сім років. Це відкриття також відкриває нові горизонти для вивчення нейробіології, що може суттєво вплинути на розуміння складних процесів у мозку людини.