Вибори й референдум у березні під питанням: Железняк пояснив, чому ідею відклали

Ідея проведення президентських виборів та всеукраїнського референдуму вже у березні наразі фактично поставлена на паузу. У парламенті не ведеться активна робота над відповідними законопроєктами, а політичні та технічні ризики роблять швидку реалізацію цих планів малоймовірною. Про це у своєму відеоблозі заявив народний депутат Ярослав Железняк.

За його словами, ініціатива щодо виборів і референдуму справді обговорювалася на Банковій, а минулого тижня навіть йшлося про підготовку законодавчих змін. Йшлося про можливість проведення першого туру президентських виборів у надзвичайно стислі строки — протягом 60 днів.

Вибори в Україні та референдум: чому плани втратили актуальність

Як пояснив Железняк, після останніх заяв Росії та загострення теми перемовин інтерес до цієї ідеї суттєво знизився. Крім політичних чинників, ключовою проблемою залишається технічна неможливість швидко організувати голосування.

Серед основних викликів депутат назвав:

• організацію голосування за кордоном, для військових і ВПО;

• безпекову ситуацію та ризики втручання ворога;

• відсутність часу на ухвалення і запуск нового закону;

• нестачу коштів і чітких правил агітації.

За таких умов ухвалити закон у січні та провести вибори вже в березні, на думку Железняка, практично нереально.

Вибори в Україні та кадрові рішення у владі

Окремо нардеп прокоментував кадрові питання. За його словами, рішення щодо керівника Офісу президента наразі відкладається, і якщо його не ухвалять до кінця року, воно може перейти вже на 2026-й. При цьому жодних звільнень заступників керівника ОП не відбулося — зокрема, інформація про відставку Олега Татарова не відповідає дійсності.

Також не очікується швидких призначень у Кабінеті Міністрів. Попри вакантні посади міністрів енергетики та юстиції, парламент найближчим часом не планує кадрових рішень. За словами Железняка, масштабні зміни можуть відкласти до окремого кадрового тижня у січні.

Нагадаємо, Ярослав Железняк заявив, що після спецоперації «Мідас» бізнес-структури, пов’язані з фігурантом справи Тимуром Міндічем, масово переписують на нових номінальних власників.