Найпопулярніше зараз

Железняк розкритикував рішення щодо нового міністра оборони

Точка зору
Ярослав Железняк
Ярослав Железняк. Фото: Залізний нардеп

Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що рішення президента Володимира Зеленського доручити голові СБУ Євгену Хмарі виконувати обов'язки міністра оборони викликає юридичні питання. На його думку, така процедура не відповідає чинному законодавству, а призначення військовослужбовця на цю посаду потребує окремого правового врегулювання. 

Железняк пояснив, чому бачить юридичні проблеми у призначенні

За словами народного депутата, президент може лише внести кандидатуру міністра оборони до Верховної Ради, однак не має повноважень самостійно доручати виконання обов'язків міністра.

Железняк зазначив, що рішення про призначення виконувача обов'язків міністра належить до компетенції Кабінету Міністрів.

Також депутат звернув увагу на статус Євгена Хмари як чинного військовослужбовця. Він наголосив, що під час воєнного стану закон передбачає, що міністр оборони та його заступники мають бути цивільними особами.

На думку Железняка, саме тому виникає питання, яким чином можуть бути виконані юридичні процедури, необхідні для можливого призначення.

Железняк пов'язав кадрові рішення з політичною ситуацією

У своєму відео депутат також припустив, що кадрові зміни стали реакцією влади на суспільний резонанс та акції протесту.

Водночас він висловив думку, що можливе переведення голови СБУ відкриває шлях до призначення першого заступника голови Служби безпеки України Олександра Поклада керівником відомства.

Окремо Железняк заявив, що, на його переконання, влада після останніх політичних подій може бути більш схильною до ухвалення суперечливих рішень, оскільки не вважає суспільний протест достатнім стримувальним фактором.

Депутат також припустив, що в майбутньому це може призвести до нових політичних конфліктів, зокрема навколо антикорупційних органів. При цьому всі наведені оцінки є його особистою позицією, озвученою у відеозверненні.

Раніше Железняк анонсував наступ на корупціонерів через вимоги ЄС та 90 млрд євро.  

Читайте також

Реклама