Журналісти Reuters пояснили, що заважає Україні виробляти власну зброю

Українські підприємства: боротьба за виживання

Українські підприємства, що виробляють зброю і військову техніку, стикнулися з фінансовими труднощами та загрозою ракетних ударів з боку Росії. Багато з них перейшли на власні кошти та шукають можливості експорту. Розмір виробництва українського військово-промислового комплексу становить $18-20 млрд на рік, а уряд може фінансувати лише третину від цієї суми.

«На нас чекає найбільша битва за останнє покоління... у нас більше виробничих потужностей, ніж у США і ЄС», - зазначає міністр Олександр Камишін.

За даними міністерства, кількість виробників зброї в Україні збільшилася більш ніж удвічі після початку війни. Приватні інвестиції розподіляються нерівномірно, а виробники стикаються з бюрократією та нестабільним енергопостачанням.

Україна звертається до своїх партнерів за фінансовою підтримкою оборонного виробництва. Однак, деякі виробники зазначають, що процес державних закупівель є повільним та громіздким. Також вони наголошують на нестачі коштів для планування виробництва у довгостроковій перспективі.

«Перша загроза для виробників - це бюрократія військової сфери та закупівель», - стверджує директор компанії «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас.

Уряд України надає лише поточні замовлення, що перешкоджає виробникам планувати на довгострокову перспективу. Загалом, виробники зазначають багатомісячне очікування відповіді на запитання, багатоходовість у роботі з міністерством оборони та збройних сил, а також відсутність гарантій майбутніх продажів.

З метою залучення коштів, приватні інвестиції стали переважаючим джерелом фінансування. Однак, виробники стикаються з проблематичним енергопостачанням та ризиком ракетних ударів, що змушує їх регулярно змінювати місцезнаходження.

Міністерство оборони розміщує замовлення лише на поточний рік, тому виробникам важко планувати на довгострокову перспективу. Україна звертається до своїх зарубіжних партнерів за фінансовою підтримкою, але процес державних закупівель є повільним та громіздким.

З метою залучення коштів, приватні підприємці інвестують українське військово-промислове виробництво. Проте, інвестиції розподіляються нерівномірно, що ускладнює ситуацію. Зокрема, виробники зазначають проблеми з бюрократією та нестабільністю енергопостачання.

Україна звертається до своїх партнерів за фінансовою підтримкою оборонного виробництва. Однак деякі виробники відзначають, що процес державних закупівель є повільним та незручним. Вони також зазначають, що уряд надає замовлення лише на поточний рік, що ускладнює планування виробництва на довгострокову перспективу.

Приватні інвестиції стали важливим джерелом фінансування, але розподіляються нерівномірно. Крім того, постачання зброї пов'язане з ризиком і вимагає постійної зміни місцеперебування. Загалом, виробники зазначають проблеми з бюрократією та енергетичною нестабільністю.

Україна звертається до своїх партнерів за фінансовою підтримкою оборонного виробництва. Проте деякі виробники відзначають, що процес державних закупівель є повільним та незручним. Вони також зазначають, що уряд надає замовлення лише на поточний рік, що ускладнює планування виробництва на довгострокову перспективу.