Чому вони і досі так бояться Бандери?

Переписаний текст:

Вчора виповнилося 115 років з дня народження Степана Бандери.

Але цього року також виповнилося 65 років з дня, коли його вбили у результаті замаху організованого радянськими окупантами.

Так чому ж Степан Бандера і досі залишається основною ціллю ненависті ворогів України?

Чому його ім’я досі звучить з ненавистю і страхом зі сторони наших ворогів?

На підсумковій прес-конференції просто з пекла згадали ім’я Степана Бандери.

Чого ж їм так боятися?

Адже його вже давно не з нами.

Всі окупанти призначили йому смертну кару, але він все ще "живий".

Він виховує нових бандерівців.

Він інстинктивно став провідником для всіх вільних українців.

Це стало початком низки питань.

Чи лише через його бездоганну біографію?

Чи тому, що навіть після всіх спроб його вбити - він все ще живий? І його справа живе разом з ним.

Чи тому, що він навчив українців ніколи не піддаватися на шляху до перемоги?

Ми все ще живемо за його біографією. Але для ідеаліста, яким був Степан Бандера, ідея була вищою за життя. І неможливо фізично знищити ідею.

А також він був чудовим візіонером і блискучим аналітиком.

Якби люди уважно читали його праці і навчалися на досвіді попередників, все було б трохи інакше.

Але ми продовжуємо вчитися на власних помилках.

Хочу, щоб ви побачили Бандеру з нового ракурсу.

Кілька років тому була опублікована збірка його праць "Перспективи української революції" видавцем "Наш формат". Тому ми наведемо деякі короткі цитати Степана Бандери щодо російсько-української війни, яку він передбачив і аргументовано пояснив, як досягти перемоги.

Тому думайте як бандерівець і дійте як бандерівець - перемога буде обов'язково!

“Росія, з своїм глибоко вкоріненим та розпаленим загарбницьким імперіялізмом, завжди кидатиметься на Україну, щоб утримати її в складі своєї імперії чи знову поневолити… Волю України може забезпечити лише власна боротьба та постійна готовність до самооборони”

“Нам потрібно мати якнайбільше і якнайкращих союзників у нашій боротьбі, але лише тоді, коли ми самі боремося і є сильними”

(Слово до українських націоналістів-революціонерів)

“Наші союзники - народи, що борються проти російського імперіялізму та підтримують самостійність України”

(Слово до українських націоналістів-революціонерів)

“Боротьба за незалежність України - це боротьба проти будь-якого загарбницького імперіялізму, включаючи російський… Якщо замість більшовизму прийде інший російський імперіалізм, він так само буде проти самостійності України…»

(«Українська Національна Революція, а не тільки протирежимний резистанс»)

“Ми повинні продовжувати боротьбу за свободу та життя нації проти московського імперіялізму, альтернативою чому буде знищення нашої нації”

(Ще одна ілюзія миру)

“Коли одна зі сторін веде війну, то війна вже є, незалежно від того, чи бачить цю війну друга сторона чи ні. Ми ведемо війну проти Москви, яка ведеться постійно. Немає вибору між війною і миром. Питання стоїть тільки в тому, в яких формах та наскільки гостро розгорнуться окремі етапи війни з Москвою»

(Ще одна ілюзія миру)

“Україна, з урахуванням свого геополітичного розташування, може досягти та зберегти незалежність лише своїми силами та готовністю до боротьби. При цьому вона виконуватиме важливу роль для інших народів, захищаючи принцип «воля народам, воля людині»

“Росія є одна - імперіялістична - і таким буде, доки російський імперіялізм буде існувати та призводити до страждань російський народ»

(Третя світова війна і визвольна боротьба)

“Боротьба буде тривати до досягнення нашої мети - повного розриву між Україною та Москвою, відновлення суверенної Соборної Української Держави, розпаду СРСР та створення самостійних національних держав в підсовєтському просторі. Ми повинні повністю знищити російський імперіялізм та створити систему держав, яка не дозволить Москві проявляти імперіалистичну агресію»

(Українська національна революція, а не тільки протирежимний резистанс)

“Західні народи також знаходяться в ситуації, коли вони мусять воювати з Москвою, щоб захистити свою незалежність. Так само, як ми. Хоча у нас ситуація гостріша, але вони також стикаються з викликом війни»

(Ще одна ілюзія миру)

“Москва намагається використати тактичні поступки як засіб для дальшої експансії…

(«Незмінна стратегія Москви»)

“Так званий ‘мир’ - це не мир, а лише пасивне ставлення західних держав до війни большевиків проти волі народів т