Людина фантастичного таланту. Згадаймо поета Максима Кривцова (Далі)
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Максима Кривцова.
Максим Кривцов був воїном, поетом і фотографом. Мріяв творити, але усі його плани зруйнувала війна.
Народився Максим 22 січня 1990 року у Рівному. Навчався у рівненських школах №23 та №28. Близько 10 років займався плаванням.
Закінчив у Рівному технікум технологій та дизайну за спеціальністю "Виробництво нетканих текстильних матеріалів". Згодом вивчав проєктування взуття та шкіряних виробів у Київському національному університеті технологій та дизайну.
Працював продавцем-консультантом, помічником майстра ательє, SMM-ником.
У 2014 році пішов добровольцем на фронт. Був учасником АТО/ООС. Спочатку воював у складі 5-го батальйону ДУК "Правий сектор". Обороняв, зокрема, Піски й Авдіївку на Донеччині. Згодом пройшов суворий відбір і потрапив до Бригади швидкого реагування Національної гвардії України.
Після демобілізації був контент-менеджером Центру реадаптації та реабілітації учасників АТО та ООС "Ярміз" і копірайтером у благодійній організації "Veteran Hub". Доєднався фотографом і ментором проєкту для дітей "Строкаті єноти".
З 24 лютого 2022 року, коли почалось повномасштабне вторгнення, Максим Кривцов вступив до лав Збройних Сил України. Був кулеметником у Силах спеціальних операцій. Воював на Київщині, Харківщині, Херсонщині, Луганщині й Донеччині.
Писати вірші Максим почав ще з підліткового віку. Його поезії друкували у збірках "Книга Love 2.0. Любов і війна", "Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну", "Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?".
Окремі вірші Максима були покладені на музику. Так, гурт "Yurcash" виконує пісні на його поезії - "Панівна висота", "Він в ЗСУ, вона в ТрО", "Жовтий скотч". Остання є саундтреком фільму "Наші котики".
Після загибелі Максима його тато, Олександр Кривцов, почав співати вірші сина. Наприклад, на подіях, присвячених пам'яті Далі.
У грудні 2023-го вийшла перша поетична збірка Максима "Вірші з бійниці", в якій розміщені світлини його авторства. За життя Далі встиг провести лише одну презентацію "Віршів з бійниці" - під час табору "Строкатих єнотів" поезію Максима Кривцова читали діти.
"Вірші з бійниці" визнали однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією українського ПЕН. Перший тираж книги розкупили в день загибелі Максима. За неповні 4 місяці продажів тираж "Віршів з бійниці" склав понад 20 000.
На фронті Далі почав писати роман, але він, на жаль, ніколи не буде дописаний.
7 січня 2024 року Максим загинув під час бойових дій на Харківщині.
Темрява... нема світла.... немає дня... - написала згорьована мама Максима Надія Кривцова.
Перед своєю загибеллю поет написав пророчий вірш про смерть військового.
Мій прострелений автомат заржавіє бідненький, мої змінні речі та екіпу передадуть новобранцям, та скоріше б уже весна, щоб нарешті розквітнути фіалкою - написав захисник. Увечері 7 січня мама поета написала у коментарі до цього допису: "Фіалками мій найдорожчий син проросте".
Попрощалися із Максимом Кривцовим у Києві 11 січня 2024 року у Михайлівському золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності.
12 січня захисника поховали у Рівному на Алеї Героїв кладовища "Нове".
Державні нагороди Максима Кривцова:
За життя отримав нагороди:
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України "Сталевий хрест".
- Відзнаку Президента України - медаль "Захиснику Вітчизни".
- Відзнаку Президента України - медаль "За участь в антитерористичній операції".
- Відзнаку Президента України - медаль "За оборону України".
- Відзнаку Міністерства оборони України - медаль "За сприяння Збройним силам України"
- Відзнаку "Доброволець АТО".
Посмертно був нагороджений:
- Орденом "За заслуги" III ступеня
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Хрест Заслуги".
Вшанування пам'яті Максима Кривцова:
Селекціонер з Дніпра Євген Рудницький назвав новий сорт фіалки "RUD-Далі" - на честь Максима Кривцова.
У лютому 2024 року Максим Кривцов (посмертно) став лауреатом літературної премії імені Уласа Самчука.
Ім'ям Максима Далі Кривцова у Рівному назвали запасне футбольне поле Народного клубу "Верес", що на вулиці Героїв Маріуполя.
Спогади про Максима Кривцова
"Максим назавжди залишиться у наших серцях як людина, яка несла з собою світло та випромінювала добро, як би банально це не звучало. Тому його любили друзі й діти. Навіть тваринки. Всім, хто його знав, пощастило. А ще він - найкращий син, брат і дядько. Максим завжди був вірним своїм ідеалам, обравши свій шлях - не сходив із нього. Й ідеали він мав