Рятував побратимів на передовій. Згадаймо Володимира Вудмаску

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Володимира Вудмаску.

Володимир Вудмаска раніше працював реабілітологом в нейрохірургічному центрі в Ужгороді. Але він вирішив допомагати на фронті і добровольно приєднався до Державної прикордонної служби України. Він врятував багатьох бійців, і за це був нагороджений медаллю "За врятоване життя". Він загинув 17 липня 2023 року, рятуючи бійців під час ворожого обстрілу разом із колегою парамедиком.

"Навіки воїн, навіки герой. Володимир Вудмаска врятував десятки життів на війні, проте сам загинув" - написали в Держприкордонслужбі після похорону загиблого.

"Робота з Вами була за честь" - згадують колеги з медичного центру.

Володимир Вудмаска прийняв рішення добровольця і перейшов на фронт. Його підрозділ брав участь у захисті кордону з Білоруссю, а потім перебував на Слов'янському напрямку. Вони евакуювали та надавали допомогу пораненим в бойових підрозділах ЗСУ. Володимир разом з іншими медиками врятував близько сорока пораненим під час обстрілів. У одній з історій, розповідених ним, він згадав випадок, коли вони чотири рази реанімували пораненого і доставили його до шпиталю. На жаль, боєць помер.

Володимир зазначив, що медичні машини та лікарі на передовій є пріоритетними цілями для ворога. Він побоювався за свою сім'ю, але відчував обов'язок допомагати бійцям. Він вважав, що без медиків шансів на порятунок солдатів немає.

Володимир Вудмаска загинув 17 липня 2023 року під час ворожого обстрілу. Його поховали в рідному селі Великі Лази на Закарпатті. Він залишився дружині і двом синам - хлопчикам 3 та 6 років.

В цій відеозаписі можна побачити усміхненого Володимира Вудмаску та його дружину, що сумують біля його труни. Це ще одна пам'ять про те, як війна забирає в українців найкращих синів.

Главком долучається до хвилини мовчання: Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі. Ми шануємо тих, хто віддало життя за свободу і незалежність України, як військових, так і цивільних, як дорослих, так і дітей. Ми пам'ятаємо тих, хто загинув під час російської окупації та нападу ворожих військ на українські міста і села.