Майданівець, доброволець, журналіст. Згадаймо Олега Рибальченка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олега Рибальченка.

21 грудня 2022 року у бою за Кліщіївку на Донеччині загинув черкасець Олег Рибальченко (позивний Риба) – футбольний «ультрас»  («Динамо»), журналіст (автор антикорупційних публікацій), у часи АТО – воїн взводу «Синдикат» у складі батальйону «Айдар», а потім «ОУН», після початку повномасштабного вторгнення – боєць добровольчої роти «УВО» президентського полку ім. Богдана Хмельницького.

Олег Рибальченко народився 19 травня 1994 року у Черкасах. У 2011 році вступив на історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Навчався на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн. Досліджував питання новітньої історії Греції. Вільно володів англійською та грецькою мовами.

Футболом захоплювався від самого дитинства. Мріяв стати професійним гравцем, навіть попри діагноз бронхіальна астма, котрий лікарі поставили юнакові ще у ранньому віці. 

Ще студентом Олег Рибальченко брав активну участь у Революції Гідності у найважчі дні протистоянь. У 2013 році відстоював цінності свободи й незалежності України на Майдані, а після цього продовжив боротьбу в АТО. Після повернення з фронту займався громадською діяльністю та працював журналістом. Висвітлював резонансні корупційні схеми.

Чоловік багато подорожував світом та мав чимало планів на майбутнє, окрему частину з яких прагнув втілити у життя до свого 30-річчя. Але найбільше з усіх міст світу любив Київ і говорив, що хоче будувати сімʼю і досягати своїх цілей тільки в цьому місті.

З першого дня повномасштабного вторгнення Риба знову став до зброї у лавах добровольців. Був розвідником, командував відділенням. Брав участь у боях за Київ, а пізніше на Бахмутському напрямку. Побратими згадують, як він без вагань, спокійно й методично виконував найнебезпечніші завдання. Олег Рибальченко загинув 21 грудня 2022 року у бою за Бахмут поблизу селища Кліщіївка від влучання ворожого снаряду. 

«Загинув у бою, але навіки живий у наших серцях і у нашій пам’яті. Він дуже любив Україну, він дуже любив Київ, він дуже любив всіх нас, він дуже любив життя. Наповнене мріями і планами, яскраве справжнє життя. За 24 години Олег мені відписав і переймався не своїм станом, а побратимами після штурму. Він завжди переймався всіма окрім себе. Він так сильно завжди нас всіх оберігав. Олег дуже красиво писав. Але ще красивіше і рішучіше завжди діяв. З 3-го курсу історичного факультету після Майдану він добровольцем поїхав захищати Україну і брав участь в боях у Донецькій області. Йому був 21 рік. З улюбленої журналістської роботи 24-го лютого Олег, з такими ж добровольцями як і він, встав захищати українську землю і всіх нас. Йому було 28 років…» – написала дружина військового Анастасія Плоха.

«Герої не вмирають. Вони лишаються жити в кожному з нас. Лишаються нашими зморшками від посмішки за весь час прожитий разом і від сліз утрати. Лишаються шрамами на наших серцях. Лишаються найсвітлішими спогадами», – додала жінка.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.