У Москві вбили знаменитого українського генерала

У Москві, 20 жовтня 1930 року, був розстріляний генерал-хорунжий армії УНР, Юрій Тютюнник.

Тютюнник почав свою військову діяльність в 1913 році, коли був призваний до царської армії. Протягом років національної революції він став одним з найвідоміших командирів української армії, починаючи з рангу прапорщика російської армії.

• В 1918 році головнокомандувач добровольчих військ в Україні, князь Олександр Долгоруков, наказав розстріляти Тютюнника, обвинувачуючи його участю в організації повстання проти гетьмана Павла Скоропадського.
• Військовий отримав смертний вирок ще раз в 1919 році від штабу Чорноморського коша військ Директорії УНР, проти якого він воював разом із Правобережною Червоною армією, що нараховувала всього 300 бійців.
• Останній вирок Юрію був винесений Колегією Організації військових департаментів державної поліції УСРР в грудні 1929 року.

Однак, Тютюнник був арештований 12 лютого того ж року у Харкові після допиту, під звинуваченням у "контрреволюційній діяльності". На той момент він викладав у Школі червоних старшин і співпрацював з Всеукраїнським фотокіноуправлінням.

У 1923 році, більшовики зманили Тютюнника з Польщі до Радянської України, пропонуючи очолити всеукраїнське повстання. Йому довелося погодитися, оскільки загрожували вбити його дружину та маленьку доньку. Він був змушений написати покаянний лист.

• Під час розмови зі слідчим в 1929 році, Тютюнник не відмовився від своїх поглядів. Він не заперечував свої зв'язки з колишніми товаришами в антирадянській боротьбі, але заявив, що говорив з ними про неможливість збройного опору радянській владі в той період. Він також відмовився признати обвинувачення, що він не повідомив про свої контакти, сказавши, що це проти його моралі.
• 4 березня йому було пред'явлено обвинувачення у "пропаганді українського фашизму й приховуванні контрреволюційного елементу".

Розслідування справи тривало до кінця року, після чого був винесений вирок з припискою "Не виконувати до особливого розпорядження". Надіялися використати генерала для фабрикування політичних справ, але він відмовився. Протягом майже року він перебував у харківській в'язниці, пишучи автобіографічні спогади та вірші.

У січні 1930 року, він написав лист до своєї доньки, привітавши її з днем народження і висловивши свої надії і побажання щодо неї й її майбутнього. Зі словами сподівань і оптимізму, він також залишив привітання для своєї дружини та матері.

Згодом, зв'язок Тютюнника з родиною обірвався, вони не бачились з ним після серпня 1930 року. Його близькі також не були повідомлені про виконаний вирок. Дружина Тютюнника зверталася до органів з проханням дати відомості про долю її чоловіка до 1932 року.

• Юрій Тютюнник був реабілітований Генеральною прокуратурою України у 1997 році.

Про життя Тютюнника до його політичної діяльності: він народився 2 травня 1891 року в селі Будище, Черкаська область. У сім'ї було 13 дітей, а Юрій мав дві доньки. Він отримав освіту, закінчивши агрошколу в Умані. Після того він навчався у Київській приватній гімназії та школі прапорщиків, ставши поручником.

Читайте також:

• Детально про мобільний додаток ПРРО: Особливості та переваги використання
• Стабильность и успех: как в США найти любую услугу?
• Как перезагрузить ноутбук
• Десять салонів краси Києва з особливою атмосферою
• Выбор видеокарты под материнскую плату: на что обратить внимание
• Ремонт стартерів і генераторів у Києві: швидко, якісно, надійно