Загинув за Україну напередодні Дня незалежності. Згадаймо Костянтина Васюка

Українці вшановують пам'ять десантника Костянтина Васюка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Костянтина Васюка.

Громадський активіст та десантник Костянтин Васюк загинув 23 серпня 2022 року у бою з російськими окупантами на південному напрямку України. У червні чоловіку виповнилось 58 років.

Костянтин виріс у російськомовній сім'ї, навчався у "російській" школі, закінчив вище військово-політичне училище у тодішньому Ленінграді. Але став українським націоналістом та патріотом. Ще до початку війни Костянтин разом із братом створили у невеликій Калинівці, що на Вінниччині, успішне кондитерське підприємство. Солодощі їхнього бренду "Солодка хата" продавалися чи не у половині країни. Йому було що втрачати. Однак чоловік насамперед був патріотом і завжди боровся зі свавіллям влади, якщо вважав її дії антиукраїнськими.

Я не байдужий до того, як живе мій народ, яка у нас влада. Я борюся за те, щоб державна влада жила інтересами людей. Головна мета для будь-якого націоналіста – досягнення національної і соціальної справедливості і нашій державі і розбудова української держави

У Калинівці Васюк був відомий своєю активною громадянською позицією. З 2008 року очолював міську організацію ВО "Свобода". Брав активну участь у Помаранчевій революції та Революції гідності. Завжди був патріотом та відстоював інтереси України.

Для батька революція почалась задовго до листопада 2013 року. Ще до Помаранчевої революції він казав, що ми з росіянами різні й наша війна триває століттями

Після Майдану очолив Калинівську районну державну адміністрацію. Однак коли почалася російсько-українська війна, пішов захищати Україну у складі Збройних Сил. Йому аплодували підлеглі, знаючи, що їхній керівник йде боронити країну. Служив в інженерно-саперному батальйоні, був заступником командира батальйону з роботи з особовим складом. Цей підрозділ будував польові укріплення на Донеччині та Луганщині по всій лінії фронту.

Син чоловіка – Костянтин Васюк-молодший – тоді навчався у Ягеллонському університеті у Кракові. Він взяв академічну відпустку та вирушив добровольцем на фронт у складі штурмової роти "Карпатська Січ", тоді – 93-ї окремої механізованої бригади.

Батько мав військову освіту, на фронт прийшов зі званням старшого лейтенанта. Був заступником командира роти. За два місяці дослужився до заступника командира батальйону. Їх підрозділ будував опорні пункти, бліндажі, траншеї, укріплення. Наші позиції знаходились відносно недалеко, тому тато періодично до мене приїжджав

За словами друзів, у цивільному житті чоловік був успішним підприємцем та меценатом. Костянтина Васюка неодноразово обирали депутатом міської та районної рад. Він був членом виконавчого комітету Калинівської міської ради.

З початком повномасштабної війни Костянтин повернувся до ЗСУ, щоб знову гнати ворога з українських земель. Він служив у десантно-штурмових військах: спочатку у 95-й бригаді, потім у 46-й. Брав участь у звільненні Макарова на Київщині. Тоді отримав поранення та контузію.

Костя потрапив під авіаналіт під час прикриття неба. У приміщення, де базувався підрозділ, потрапила авіабомба. Було багато загиблих і поранених. Костю врятувало диво – візки для перевезення захистили його від падіння стелі. Весь чорний, контужений, з вух тече кров, а він по осколках босоніж витягає людей з-під уламків

У шпиталі чоловік пробув лише два тижні, а потім – знову на службу.

У складі 46-ї ОДШБр Васюк вирушив захищати південні області країни. Там він прийняв свій останній бій. 23 серпня 2022 року, у День державного прапора, Костянтин Васюк загинув під час танкового обстрілу.

Костя був справжнім... Справжній друг, чоловік, батько, брат. Справжній пасіонарій та лідер. Справжній свободівець. Справжній українець, для якого гасло "Україна понад усе" не було лише словами, а завжди наповнювалось вчинками. Завжди в перших лавах. Безпосередній творець "ленінопаду" на Вінниччині. Чесність, гідність, справедливість, доброзичливість, бажання першим прийти на допомогу у важку хвилину були його життєвими чеснотами

Зауваження подруги Олени Білоус:

Костя загинув в День Незалежності України, боронячи цю саму Незалежність... Не вірю, що не зможу більше запитати "Як ти, Костю" і отримати у відповідь "Дякую, все добре, Оленко" з неповторною твоєю усмішкою... Громадянин, націоналіст, вірний побратим, батько, друг, людина совісті, честі і чину. Дякую, що був, є і будеш у наших серцях навічно

Погребінка, 24 серпня, 15:04