Звільнення під час випробувального терміну: порядок за власним бажанням та ініціативою

Питання звільнення під час випробувального терміну залишається актуальним як для працівників, так і для роботодавців. У сучасних умовах ринку праці випробувальний період використовується як інструмент перевірки відповідності кандидата займаній посаді, а також як можливість для самого працівника оцінити умови праці. 

Водночас саме в цей період найчастіше виникають ситуації дострокового припинення трудових відносин. Важливо розуміти, що навіть під час випробувального терміну звільнення регулюється нормами трудового законодавства України станом на 2026 рік, і жодна зі сторін не може діяти довільно. Чітке дотримання процедури дозволяє уникнути конфліктів, фінансових втрат і можливих трудових спорів.

Що таке випробувальний термін

Випробувальний термін звільнення — це період, протягом якого роботодавець оцінює професійні навички, кваліфікацію та відповідність працівника посаді, а сам працівник знайомиться з умовами роботи, колективом та внутрішніми правилами підприємства. Такий термін встановлюється при прийнятті на роботу і обов’язково зазначається в наказі або трудовому договорі.

Тривалість випробувального терміну (випробувальний термін звільнення за власним бажанням) залежить від посади та категорії працівника. Як правило, він не перевищує трьох місяців, але для окремих посад може бути іншим. Важливо, що на період випробування на працівника поширюються всі трудові права та гарантії, включаючи оплату праці, право на відпустку та соціальні гарантії.

Звільнення під час випробувального терміну: загальні правила

Звільнення під час випробувального терміну можливе як з ініціативи роботодавця, так і за бажанням працівника. Основною особливістю є спрощена процедура припинення трудових відносин порівняно зі звичайними умовами.

Водночас навіть у цей період повинні дотримуватися базові вимоги законодавства щодо звільнення на випробувальному терміні: наявність підстав, правильне оформлення документів та дотримання строків повідомлення. Порушення цих правил може стати підставою для оскарження звільнення. Також роботодавець зобов’язаний провести остаточний розрахунок із працівником у день звільнення та видати відповідні документи.

Звільнення на випробувальному терміні за ініціативою роботодавця

Якщо працівник не відповідає займаній посаді або не виконує покладені на нього обов’язки, роботодавець має право розірвати трудовий договір під час випробувального терміну. У такому випадку важливо зафіксувати причини звільнення, наприклад, через службові записки, акти або інші внутрішні документи.

Роботодавець зобов’язаний попередити працівника про звільнення у встановлений строк. Повідомлення може бути письмовим або оформленим у вигляді наказу, з яким працівника ознайомлюють під підпис.

Ключовим моментом є обґрунтованість рішення. Формальне посилання на “невідповідність” без фактичних доказів може бути оскаржене працівником. Саме тому кадрова служба повинна правильно документувати всі етапи оцінки роботи працівника під час випробування.

Звільнення за власним бажанням працівника

Працівник має право припинити трудові відносини під час випробувального терміну за власною ініціативою. У цьому випадку процедура є простішою, ніж при звільненні у загальному порядку. Працівник подає заяву із зазначенням бажаної дати звільнення.

На відміну від стандартної ситуації, де передбачено двотижневий строк попередження, під час випробувального терміну цей строк може бути скорочений. Це дозволяє працівнику швидше змінити місце роботи або припинити співпрацю, якщо умови не відповідають очікуванням.

Роботодавець, у свою чергу, зобов’язаний прийняти заяву, оформити наказ про звільнення та провести остаточний розрахунок. Важливо, щоб усі дії були зафіксовані документально, оскільки це впливає на подальший облік трудового стажу.

Звільнення за згодою сторін під час випробувального терміну

Окремим варіантом припинення трудових відносин є звільнення за згодою сторін. Такий спосіб вважається найбільш гнучким і дозволяє уникнути конфліктів. Він застосовується у випадках, коли обидві сторони розуміють, що співпраця не є ефективною.

Процедура передбачає досягнення домовленості між працівником і роботодавцем щодо дати звільнення. Після цього оформлюється відповідний наказ. Важливо, що у цьому випадку не потрібно дотримуватися строків попередження, оскільки рішення приймається спільно.

Звільнення за згодою сторін часто використовується як компромісний варіант, який дозволяє зберегти ділові відносини та уникнути негативних наслідків для обох сторін. Водночас, як і в інших випадках, необхідно дотримуватися вимог щодо оформлення документів і проведення остаточного розрахунку.

Порядок оформлення звільнення під час випробувального терміну

Процедура звільнення під час випробувального терміну (звільнення за згодою сторін під час випробувального терміну) передбачає чітку послідовність дій, яких необхідно дотримуватися незалежно від того, хто є ініціатором припинення трудових відносин. Насамперед підставою для звільнення виступає відповідний документ: заява працівника, службова записка керівника або погоджене рішення сторін.

На першому етапі формується підстава для звільнення. Якщо ініціатором є роботодавець, доцільно зафіксувати факти невідповідності працівника займаній посаді: результати виконання завдань, порушення трудової дисципліни, невиконання посадових обов’язків. Якщо ж звільнення відбувається за власним бажанням, працівник подає заяву із зазначенням дати припинення трудових відносин.

Наступним кроком є підготовка та видання наказу про звільнення. У наказі обов’язково зазначаються підстава, дата звільнення, а також інформація про випробувальний термін. Працівник повинен бути ознайомлений із наказом під підпис. У разі відмови від підпису складається відповідний акт.

Важливим етапом є проведення остаточного розрахунку. У день звільнення працівнику виплачується заробітна плата за фактично відпрацьований час, а також інші належні виплати, якщо вони передбачені. Якщо працівник має невикористані дні відпустки, вони компенсуються відповідно до законодавства.

Останнім кроком є внесення інформації до кадрових документів. В умовах електронного обліку трудової діяльності відповідні дані передаються до реєстрів, а за необхідності працівнику видається підтвердження про припинення трудових відносин.

Повідомлення та документи при звільненні на випробувальному терміні

Особливістю звільнення під час випробувального терміну є скорочені строки повідомлення. Роботодавець зобов’язаний попередити працівника про звільнення завчасно, але цей строк є меншим, ніж у загальному порядку. Водночас повідомлення має бути чітким, зрозумілим і підтвердженим документально.

У випадку звільнення з ініціативи роботодавця оформлюється письмове повідомлення або наказ, з яким працівника ознайомлюють під підпис. У документі зазначається причина звільнення, дата припинення трудових відносин та посилання на випробувальний термін.

Якщо ініціатором є працівник, основним документом виступає заява. Вона подається у довільній формі, але обов’язково повинна містити дату та підпис. Після цього кадрова служба готує наказ про звільнення.

До переліку обов’язкових документів також належать: наказ про прийняття на роботу (з зазначенням випробувального терміну), наказ про звільнення, розрахункові документи, а також внутрішні кадрові записи. У разі необхідності можуть оформлюватися додаткові документи, наприклад, акти або пояснювальні записки.

Важливо, щоб усі документи були оформлені без помилок і відповідали фактичним обставинам. Невідповідність даних або відсутність підписів може призвести до оскарження звільнення.

Типові помилки при звільненні під час випробувального терміну

Однією з найпоширеніших помилок є відсутність належного документального оформлення випробувального терміну. Якщо у наказі про прийняття на роботу або трудовому договорі не зазначено факт випробування, роботодавець не має права застосовувати спрощену процедуру звільнення.

Ще однією проблемою є формальне зазначення причин звільнення без підтверджуючих документів. Відсутність доказів невідповідності працівника посаді може стати підставою для визнання звільнення незаконним.

Часто допускаються помилки у строках повідомлення. Недотримання навіть скорочених строків або відсутність самого факту повідомлення створює ризики для роботодавця. Також поширеною є ситуація, коли працівника не ознайомлюють із наказом належним чином.

Серед інших помилок варто виділити неправильне оформлення наказів, відсутність підписів, неточності у датах та підставах звільнення. Такі недоліки можуть впливати на правильність кадрового обліку та викликати питання під час перевірок.

Окремо слід звернути увагу на несвоєчасний розрахунок із працівником. Невиплата належних сум у день звільнення є порушенням трудового законодавства і може призвести до фінансової відповідальності роботодавця.

Таким чином, уникнення типових помилок потребує уважного ставлення до кожного етапу процедури звільнення. Правильне оформлення документів, дотримання строків і чітке обґрунтування підстав дозволяють забезпечити законність і прозорість процесу навіть під час випробувального терміну.