13 зарплата — що це таке, як виплачується та чи є обов’язковою в Україні
У системі оплати праці, поряд з основною заробітною платою, преміями та надбавками, існує таке поняття, як «13 зарплата». Цей термін не є офіційним законодавчим визначенням, але широко використовується в діловому обігу та трудових відносинах. Під 13 зарплатою (13 зарплата це) розуміють додаткову винагороду працівника за підсумками року, яка виплачується, як правило, перед новорічними святами.
Багато працівників сприймають її як обов'язковий бонус, але насправді це не зовсім так. Станом на 2026 рік в Україні відсутнє законодавче зобов'язання роботодавців виплачувати 13 заробітну плату. Це виключно добровільна ініціатива підприємства, яка має бути закріплена у внутрішніх документах.
Правильне розуміння сутності, умов та порядку виплати 13 зарплати є важливим як для роботодавців, які бажають стимулювати персонал, так і для працівників, які розраховують на отримання такого заохочення.
Сутність поняття 13 зарплати у системі оплати праці

Почати варто з того, що таке 13 зарплата, особливо 13 зарплата в Україні. Термін «13 зарплата» виник у радянський період, коли підприємства наприкінці року виплачували працівникам додаткову заробітну плату, яка дорівнювала середньомісячному заробітку. Сьогодні 13 зарплата розуміється як заохочувальна виплата за підсумками роботи за рік. Вона не є окремим видом заробітної плати, а є однією з форм преміювання працівників.
Основна мета 13 зарплати полягає у стимулюванні працівників до досягнення високих результатів, підвищенні продуктивності праці, зменшенні плинності кадрів та створенні позитивного іміджу роботодавця. З точки зору працівника, 13 зарплата є приємним бонусом перед святами, який дозволяє покращити матеріальне становище. З точки зору роботодавця, це інструмент нематеріальної мотивації, який допомагає утримувати цінних працівників. Важливо розуміти, що 13 зарплата не є гарантованою виплатою. Вона залежить від фінансового стану підприємства, прибутку, отриманого за рік, а також від особистого внеску кожного працівника. У разі відсутності прибутку або незадовільних результатів роботи підприємства роботодавець має право не виплачувати 13 зарплату.
Чи передбачена 13 зарплата законодавством України
Чинне законодавство України не містить норми, яка б зобов'язувала роботодавців виплачувати 13 заробітну плату. Кодекс законів про працю України та інші нормативно-правові акти не використовують термін «13 зарплата». Законодавство лише встановлює загальні принципи оплати праці, визначає мінімальну заробітну плату, державні гарантії, але не регулює питання додаткових заохочувальних виплат. Це означає, що рішення про виплату 13 зарплати приймається кожним роботодавцем самостійно.
Обов'язок виплачувати 13 зарплату може виникнути лише у випадках, коли вона прямо передбачена внутрішніми документами підприємства: колективним договором, положенням про оплату праці, положенням про преміювання, правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовими договорами або іншими локальними актами. Якщо внутрішніми документами передбачено виплату 13 зарплати, роботодавець зобов'язаний її виплатити на умовах, визначених цими документами. У разі відсутності таких документів працівник не має права вимагати виплати 13 зарплати, навіть якщо роботодавець виплачував її в попередні роки. Суди, як правило, виходять з того, що виплата 13 зарплати є правом, а не обов'язком роботодавця, якщо інше не передбачено внутрішніми документами.
13 зарплата як форма преміювання та стимулювання працівників

13 зарплата є різновидом заохочувальних виплат, які спрямовані на стимулювання працівників до досягнення кращих результатів. Як форма преміювання, 13 зарплата має низку особливостей. По-перше, вона виплачується за підсумками року, тобто охоплює тривалий період оцінки. По-друге, вона, як правило, залежить від загальних результатів роботи всього підприємства, а не лише від індивідуальних досягнень працівника. По-третє, розмір 13 зарплати часто прив'язується до середньомісячного заробітку або до посадового окладу.
Стимулююча функція 13 зарплати полягає в тому, що працівник розуміє: чим краще він працював протягом року, чим більший внесок зробив у досягнення цілей підприємства, тим вищу винагороду він отримає наприкінці року. Це мотивує працівників до більш продуктивної праці, дотримання трудової дисципліни, підвищення кваліфікації. Крім того, 13 зарплата сприяє зменшенню плинності кадрів, оскільки працівники зацікавлені в тому, щоб дочекатися кінця року та отримати додаткову винагороду. Для роботодавця 13 зарплата є гнучким інструментом мотивації, який дозволяє заохотити кращих працівників, не збільшуючи постійну частину заробітної плати.
Відмінність 13 зарплати від премій та матеріальної допомоги
13 зарплату часто плутають з іншими видами виплат, такими як звичайні премії або матеріальна допомога. Однак між ними існують принципові відмінності. Премія, як правило, виплачується за досягнення конкретних результатів: виконання плану, перевиконання норм, відсутність браку, економію ресурсів тощо. Вона може виплачуватися щомісяця, щокварталу або за інші періоди. Розмір премії часто визначається як відсоток від окладу або фіксована сума. 13 зарплата, на відміну від премії, виплачується виключно за підсумками року та зазвичай прив'язана до середньомісячного заробітку.
Премія може не виплачуватися за окремі періоди, якщо показники не досягнуті. 13 зарплата, якщо вона передбачена внутрішніми документами, зазвичай виплачується в обов'язковому порядку (за умови наявності прибутку). Матеріальна допомога, на відміну від 13 зарплати, не пов'язана з результатами праці. Вона виплачується у зв'язку з певними подіями: народження дитини, одруження, смерть близького родича, скрутне матеріальне становище тощо. Матеріальна допомога може бути як разовою, так і регулярною. На відміну від 13 зарплати, матеріальна допомога оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах (крім випадків, передбачених законодавством). Ще однією відмінністю є те, що премії та 13 зарплата враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпусток, лікарняних тощо, тоді як матеріальна допомога не враховується.
Умови та критерії виплати 13 зарплати на підприємстві

Умови та критерії виплати 13 зарплати визначаються кожним підприємством самостійно та закріплюються у внутрішніх документах. До основних умов належать: наявність прибутку за підсумками року; досягнення підприємством планових показників; відсутність дисциплінарних стягнень у працівника; повне відпрацювання року (або певної його частини). Критерії виплати можуть бути різними залежно від категорії працівників. Наприклад, для керівників критерієм може бути виконання ключових показників ефективності; для робітників – виконання норм виробітку, відсутність браку; для офісних працівників – дотримання строків виконання завдань, якість роботи.
Багато підприємств встановлюють мінімальний стаж роботи на підприємстві для отримання 13 зарплати (наприклад, не менше 6 місяців). Працівники, які були звільнені до кінця року, зазвичай не мають права на 13 зарплату, якщо інше не передбачено внутрішніми документами. Працівники, які перебували у довготривалих відпустках (декретна відпустка, відпустка по догляду за дитиною), можуть отримувати 13 зарплату пропорційно відпрацьованому часу. Важливим є те, що рішення про виплату 13 зарплати приймається керівником підприємства на підставі подань керівників структурних підрозділів. У разі відсутності прибутку або незадовільних результатів роботи роботодавець має право не виплачувати 13 зарплату, навіть якщо вона передбачена внутрішніми документами (за умови, що в документах передбачено таку можливість).
Порядок встановлення 13 зарплати у внутрішніх документах
Для того щоб 13 зарплата стала не просто доброю волею роботодавця, а обов'язковою виплатою, її необхідно закріпити у внутрішніх документах підприємства. Основним документом є колективний договір, в якому можуть бути визначені загальні засади преміювання за підсумками року. Детальний порядок виплати 13 зарплати доцільно викласти у Положенні про оплату праці або Положенні про преміювання. Ці документи повинні містити наступні розділи:
-
Перелік категорій працівників, які мають право на 13 зарплату.
-
Умови та критерії виплати.
-
Порядок розрахунку розміру 13 зарплати.
-
Перелік підстав для позбавлення 13 зарплати або зменшення її розміру.
-
Порядок оформлення рішення про виплату.
-
Строки виплати.
Положення про преміювання затверджується керівником підприємства. У разі наявності профспілкової організації воно має бути погоджене з нею. Крім того, умова про виплату 13 зарплати може бути включена безпосередньо до трудового договору з працівником. У трудовому договорі може бути зроблено посилання на Положення про преміювання.
Важливо, щоб внутрішні документи не суперечили законодавству та не погіршували становище працівників порівняно з передбаченим законом. Після затвердження документів вони доводяться до відома всіх працівників під відпис. За відсутності належного оформлення 13 зарплати у внутрішніх документах працівник не матиме змоги довести своє право на її отримання в суді.
Як розраховується 13 зарплата: підходи та логіка нарахування

Розрахунок 13 зарплати може здійснюватися різними способами залежно від підходів, закріплених у внутрішніх документах підприємства. Найпоширенішим є розрахунок, при якому 13 зарплата дорівнює середньомісячному заробітку працівника за рік. Для цього сума всіх виплат працівнику за рік (оклад, премії, надбавки) ділиться на 12. Отримана сума і є 13 зарплатою. Іншим підходом є встановлення 13 зарплати у фіксованому розмірі, наприклад, один посадовий оклад.
У цьому випадку працівник отримує суму, що дорівнює його окладу за грудень місяць. Третім підходом є пропорційне нарахування залежно від відпрацьованого часу. Працівники, які відпрацювали повний рік, отримують повну 13 зарплату, а ті, хто був прийнятий або звільнений протягом роду, отримують пропорційну частину. Четвертим підходом є диференційований розмір залежно від результатів роботи та особистого внеску. У цьому випадку розмір 13 зарплати визначається керівником за поданням безпосереднього керівника. При розрахунку 13 зарплати важливо враховувати оподаткування. 13 зарплата є доходом працівника, тому з неї утримуються податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%). Також нараховується єдиний соціальний внесок (22%). Роботодавець зобов'язаний відобразити 13 зарплату у звітності.
Фактори, що впливають на розмір виплати
Розмір 13 зарплати не є фіксованим і може змінюватися залежно від багатьох факторів. Основним фактором є фінансовий стан підприємства за підсумками року. Якщо підприємство отримало значний прибуток, розмір 13 зарплати може бути збільшений. Якщо ж підприємство спрацювало зі збитками, виплата може бути скасована або зменшена. Другим фактором є досягнення підприємством планових показників. Якщо план виконано або перевиконано, 13 зарплата виплачується в повному обсязі.
Якщо план не виконано, розмір може бути зменшений пропорційно до відсотка виконання. Третім фактором є особистий внесок працівника. Працівники, які досягли значних успіхів, виконали особливо важливі завдання, отримують більшу винагороду. Працівники, які мали дисциплінарні стягнення, порушували трудову дисципліну, можуть бути позбавлені 13 зарплати повністю або частково. Четвертим фактором є стаж роботи на підприємстві. Працівники, які пропрацювали понад рік, отримують повну 13 зарплату. Ті, хто працює менше року, отримують пропорційну частину. П'ятим фактором є категорія працівника. Керівники та фахівці, як правило, отримують більшу 13 зарплату, ніж робітники. Шостим фактором є галузева приналежність. У високоприбуткових галузях (наприклад, у видобувній промисловості, фінансовому секторі) розмір 13 зарплати є вищим. У бюджетній сфері 13 зарплата або відсутня, або мінімальна.
Сьомим фактором є економічна ситуація в країні. У періоди економічного зростання 13 зарплата виплачується частіше та в більшому розмірі. У періоди кризи підприємства часто відмовляються від її виплати.
Оподаткування 13 зарплати та відображення в обліку
13 зарплата, як і будь-яка інша виплата працівнику, підлягає оподаткуванню на загальних підставах. З суми 13 зарплати роботодавець зобов'язаний утримати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%. Крім того, на суму 13 зарплати нараховується єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22%. ПДФО та військовий збір утримуються безпосередньо із суми виплати. Наприклад, якщо 13 зарплата становить 10 000 гривень, ПДФО дорівнює 1 800 гривень, військовий збір – 150 гривень, а до виплати працівнику залишається 8 050 гривень.
ЄСВ нараховується на суму 13 зарплати понад основну виплату та сплачується роботодавцем за рахунок власних коштів. У податковому обліку 13 зарплата відноситься до витрат на оплату праці та зменшує базу оподаткування податком на прибуток. У бухгалтерському обліку нарахування 13 зарплати відображається за дебетом рахунків обліку витрат (23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут») та кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Виплата 13 зарплати відображається за дебетом рахунку 66 та кредитом рахунку 31 «Рахунки в банках» або 30 «Каса». Роботодавець зобов'язаний включити суму 13 зарплати до звітності з єдиного соціального внеску та до податкового розрахунку за формою 1-ДФ. Відображення 13 зарплати в обліку має бути підтверджене первинними документами: наказом керівника про виплату, розрахунковими відомостями, платіжними дорученнями.
Практика виплати 13 зарплати в Україні

Практика виплати 13 зарплати в Україні є досить поширеною, особливо у великих компаніях та підприємствах приватного сектору. Станом на 2026 рік близько 40% українських підприємств виплачують працівникам 13 зарплату. Найчастіше це стосується ІТ-компаній, банків, страхових компаній, великих торговельних мереж, підприємств харчової промисловості, логістичних компаній. У бюджетній сфері (державні установи, школи, лікарні) 13 зарплата, як правило, не виплачується через обмеженість бюджетних коштів. Однак деякі державні підприємства, які отримують прибуток, можуть заохочувати працівників додатковою винагородою.
Розмір 13 зарплати в Україні варіюється від половини окладу до трьох окладів. Найчастіше зустрічається розмір в один оклад. Виплата 13 зарплати в Україні традиційно приурочена до новорічних та різдвяних свят. Більшість підприємств виплачують її у грудні. Однак деякі компанії виплачують 13 зарплату у січні або лютому, після підбиття підсумків року. Останніми роками спостерігається тенденція до зменшення кількості підприємств, які виплачують 13 зарплату. Це пов'язано з економічною нестабільністю, зростанням витрат на оплату праці, а також зміною підходів до мотивації персоналу. Багато компаній переходять на квартальне або щомісячне преміювання, замість одноразової виплати наприкінці року.
Поширені помилки та міфи щодо 13 зарплати
Існує багато поширених помилок та міфів щодо 13 зарплати, які вводять в оману як працівників, так і роботодавців. Міф перший: 13 зарплата є обов'язковою виплатою, передбаченою законом. Насправді, законодавство не зобов'язує роботодавців виплачувати 13 зарплату. Це виключно добровільна ініціатива підприємства. Міф другий: 13 зарплата виплачується всім працівникам без винятку. Насправді, умови виплати визначаються внутрішніми документами, які можуть передбачати різні підходи до різних категорій працівників. Міф третій: 13 зарплата виплачується в обов'язковому розмірі. Насправді, розмір може змінюватися залежно від фінансового стану підприємства.
Міф четвертий: 13 зарплата не оподатковується. Насправді, вона оподатковується на загальних підставах. Міф п'ятий: 13 зарплату можна вимагати через суд, якщо вона виплачувалася в попередні роки. Насправді, якщо 13 зарплата не передбачена внутрішніми документами, суд відмовить у задоволенні позову. Помилки роботодавців: відсутність належного оформлення умов виплати у внутрішніх документах; невключення 13 зарплати до звітності; неправильний розрахунок розміру; порушення строків виплати. Помилки працівників: очікування 13 зарплати, коли вона не передбачена; неправильний розрахунок очікуваної суми; неправомірні вимоги до роботодавця. Уникнення цих помилок допоможе побудувати прозорі та справедливі відносини між роботодавцем та працівниками.
Читайте також

