14 березня 1879 відзначається день народження Альберта Ейнштейна, який є автором фундаментальних праць з квантової теорії. Він ввів поняття фотона, встановив закони фотоефекту, основний закон фотохімії (закон Ейнштейна), передбачив вимушене випромінювання.
Альберт Ейнштейн народився 14 березня 1879 року в південно-німецькому місті Ульм, в небагатій єврейській родині. Батько науковця Герман Ейнштейн був співвласником невеликого підприємства з виробництва пухового наповнювача для матраців та перин. Мати Пауліна Ейнштейн походила з родини заможного торговця кукурудзою Юліуса Дерцбахера і Єтти Бернхаймер.
Влітку 1880 року сім’я Ейнштейна перебралася до Мюнхена, де Герман Ейнштейн разом із братом Якобом заснував невелику фірму з торгівлі електричним обладнанням. У Мюнхені народилася молодша сестра Ейнштейна Марія.
Альберт Ейнштейн отримав початкову освіту в місцевій католицькій школі. У віці 12 років він став глибоко релігійним, але незабаром його читання науково-популярних книг привело його до того, що він став вільнодумцем і назавжди став скептично ставитися до влади.
З найяскравіших дитячих вражень Ейнштейн пізніше згадував: компас, «Початки» Евкліда та (близько 1889 року) «Критику чистого розуму» Канта.
У шість років Ейнштейн почав грати на скрипці, за порадою матері. Пристрасть до музики супроводжувала науковця все життя. У 1934 році, перебуваючи в Прінстоні, США, Альберт Ейнштейн провів благодійний концерт, на якому виконав твори Моцарта на скрипці, щоб зібрати гроші емігрантам із нацистської Німеччини.
В гімназії він не був поміж перших учнів (виняток становили математика та латинська мова). Комітет Нобелівської премії надав доказ: фото атестата з оцінками Ейнштейна.
«Цей атестат про зрілість був виданий Ейнштейну в віці 17 років. Де шість балів – найвищий, 1 – найнижчий. Фотографія була зроблена в той же день, коли він отримав свої оцінки в 1896 році», – пояснюють фото в комітеті.
У Ейнштейна була лише 1 трійка – з французької мови.
Укорінена система механічного заучування матеріалу (яка, на його думку, завдавала шкоди самому духу навчання та творчому мисленню), а також авторитарне ставлення вчителів до учнів викликало у Альберта Ейнштейна неприйняття, тому він часто сперечався зі своїми викладачами.
У 1900 році Ейнштейн закінчив політехнікум, отримавши диплом викладача математики та фізики. Іспити він здав успішно, але не блискуче. Багато професорів високо оцінювали здібності студента Ейнштейна, але ніхто не захотів допомогти йому продовжити наукову кар’єру.
Наступного 1901 року Ейнштейн отримав швейцарське громадянство, але не зміг знайти постійну роботу до весни 1902 року. Я навіть не був шкільним учителем. Не маючи доходу, він постив кілька днів поспіль і не їв. Це стало причиною захворювання печінки, яким вчений страждав до кінця життя.
Незважаючи на складнощі, що переслідували його в 1900 -1902 рр.., Ейнштейн знаходив час для подальшого вивчення фізики. У 1901 р. берлінське видання «Аннали фізики» опублікували його першу статтю «Наслідки теорії капілярності» (Folgerungen aus den Capillarit?tserscheinungen), присвячену аналізу сили притягання між атомами рідини на основі теорії капілярності.
У жовтні 1902 р. Ейнштейн отримав звістку з Італії про хворобу батька, Герман Ейнштейн помер через кілька днів після приїзду сина.
6 січня 1903 року Ейнштейн одружився на двадцятисемирічній Мілеві Марич. У них народилися троє дітей.
1905 рік увійшов в історію фізики як «Рік чудес» (лат. Annus Mirabilis). У цьому році «Аннали фізики», провідний фізичний журнал Німеччини, опублікував три видатні статті Ейнштейна, що поклали початок нової наукової революції: «До електродинаміки рухомих тіл», «Про одну евристичну точку зору, що стосується виникнення та перетворення світла», «Про рух завислих у спокійній рідині частинок».
Ейнштейну належить вирішальна роль у популяризації та введенні у науковий обіг нових фізичних концепцій та теорій. В першу чергу це стосується перегляду розуміння фізичної сутності простору і часу та побудови нової теорії гравітації, що замінила теорію ньютонівську. Ейнштейн також, разом з М. Планком, заклав основи квантової теорії. Ці концепції, багаторазово підтверджені експериментами, утворюють фундамент сучасної фізики.
Альберт Ейнштейн помер 18 квітня 1955 року у Прінстоні. Перед смертю він промовив кілька слів по-німецьки, але американка-медсестра не змогла їх потім відтворити. Не сприймаючи жодних форм культу особистості, він заборонив пишне поховання з гучними церемоніями і побажав, щоб час і місце поховання не розголошувалися. Похорон вченого відбувся 19 квітня 1955 року, на ньому були присутні лише 12 найближчих друзів.
Портал свіжих новин INKORR .
Всі права захищені.
Умови передруку та іншого використання матеріалів видання INKORR.
Партнери сайта:
«Пошук роботи за кордоном»
