Як РФ окупувала Крим: згадуємо початок анексії півострову та зародження там "бавовни"

20 лютого 2014 року Росія розпочала операцію з анексії Криму. Саме цього дня на український півострів росіяни почали масово перекидати військові підрозділи та техніку без розпізнавальних знаків.

Gazeta.ua пропонує згадати, як росіяни захоплювали Крим у відео та архівних фотографіях.

За три дні після початку операції з анексії Криму, у Севастополі пройшов мітинг проросійських сил. Вони оголосили недовіру голові міської адміністрації Володимиру Яцубі та обрали мером російського бізнесмена Олексія Чалого. У той же день на проросійському мітингу було оголошено про створення так званих загонів самооборони.

26 лютого під будівлею Верховної Ради Автономної республіки Крим пройшло два мітинги. Один зібрали представники проросійських організацій. На ньому вони вимагали приєднати півострів до РФ. На другому мітингу були присутні українські патріоти та чимало кримських татар, які наголошували на необхідності зберегти територіальну цілісність України.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

Між мітингувальниками сталися сутички. Травми отримали десятки людей. Двоє загинули, повідомив пізніше лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

27 лютого озброєні російські військові без розпізнавальних знаків, захопили будівлі Верховної Ради та Уряду АРК. Чиновникам вони представилися представниками "самооборони російських громадян". Пізніше в народі їх почали називати "зеленими чоловічками".

У подальшому російські військові почали встановлювати блок-пости на виїздах з півострову, захоплювати аеропорти та блокувати українських воїнів у військових частинах.

16 березня Росія організувала у Криму нелегітимний референдум про статус півострову. Згідно нього, за приєднання до РФ нібито проголосували понад 90% людей. За два дні президент РФ Володимир Путін підписав документ про приєднання Криму до Росії.

Після початку повномасштабної агресії Росії - окупанти почали використовувати Крим у якості бази для забезпечення своїх підрозділів, які вторгнулися на український південь. З анексованого півострову заводили на нашу територію додаткові підрозділи, перекидали броньовану техніку та почали завдавати ракетних ударів з акваторії Чорного моря.

Тривалий час Крим жив відносно спокійним життям. Але вже 9 серпня на півострові трапилася перша гучна "бавовна". Тоді у селищі Новофедорівка пролунало кілька потужних вибухів на авіабазі "Саки". Результатом стало знищення 8-9 російських літаків, за даними незалежних спостерігачів.

Україна тоді спростувала свою причетність до ударів по авіабазі окупантів. Однак у вересні вийшла спільна стаття головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного і першого заступника голови оборонного комітету Верховної Ради Михайла Забродського, у якій автори підтвердили українську атаку на "Саки".

У подальшому "бавовна" у Криму ставала все регулярнішою. А, чи не найбільш феєрична трапилася 8 жовтня 2022-го. Тоді стався вибух на Керченському мосту, який сильно його пошкодив.

Україна не визнала причетності до вибуху на переправі, а РФ традиційно звинуватили в інциденті Київ.

2022-го розмови про деокупацію Криму зазвучали максимально гучно. Зокрема про звільнення півострову у 2023-му неодноразово висловлювався керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

Вибиття російських окупантів з Криму до літа 2023 року не є оптимістичним прогнозом, а реальна оцінка ситуації на даний момент, сказав 24 каналу радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.

"Це об'єктивні прогнози. Але питання в тому, що подекуди ресурси міняються", - зауважив Подоляк.

Він додав, що прогнози коригуються, бо з плином часу ситуація може змінюватися.

Чи зможуть ЗСУ вже цьогоріч звільнити півострів від окупантів питання поки відкрите. Водночас у США вважають, що атака на Крим може стати "червоною лінією" для президента РФ Володимира Путіна. Попри це у Пентагоні не заперечують щодо права України атакувати на півострові російські військові об'єкти.

Сьогодні в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. Загиблих майданівців вшановують кожного 20 лютого із 2015-го. Саме в цей день, вісім років тому, у сутичках із "беркутівцями" та "тітушками" загинуло найбільше учасників Революції гідності. Силовики вбивали людей із вогнепальної зброї, по майданівцям стріляли снайпери.